На початок серпня 900 479 громадян України зареєструвалися у ФРН від 24 лютого 2022, повідомляє баварське видання Suddeutsche Zeitung.

Утім, і досі ніхто напевне не може сказати, скільки насправді їх перебуває в країні - різні органи статистики оприлюднюють різні дані. Адже дехто з прибулих, можливо, був тут транзитом, а потім рушив далі. Інші, навіть не зареєструвавшись, повернулися додому. Натомість чимало ще продовжує приїжджати. Ще певна кількість залишаються у ФРН, але не заявили про себе офіційно органам тутешньої влади. Але вже стало цілком зрозуміло: сотні тисяч українців стали часткою повсякденного життя Німеччини, і багато хто з них залишиться тут на тривалий термін.

Згідно з даними опитувань, майже 45% утікачів від війни прагнуть повернутися додому за першої можливості, тільки-но мирне життя там буде відновлене. Само собою зрозуміло, здебільшого такі охочі повернуться лише за умови, що влада буде в руках української адміністрації. Дві третини біженців заявили, що поки не мають наміру повертатися додому й намагатимуться прижитися у Німеччині.

Водночас дослідники зазначають, що порівняно з іншими шукачами притулку в ФРН, в українців тут чимало привілеїв, оскільки для них німецька влада одразу ввімкнула зелене світло. Та й директива ЄС дозволяє їм мешкати і працювати в Європі з першого дня без необхідності проходити чимало бюрократичних процедур для отримання притулку.

Також, що особливо важливо, за висновком ще одного дослідження, інтеграція українських дітей у німецькі школи має чудові перспективи. Дослідники зазначають, що рівень освіченості в кожній віковій групі українців, порівняно з іншими європейськими країнами, дуже високий. Щоправда, телеканал Welt наголошує, що брак учителів у ФРН стає основною перепоною на шляху до успіху в освіті.

Німецька державна статистика повідомляє, хто саме зареєструвався у країні з кінця лютого по липень: із усіх прибулих 97% - біженці з України, майже 65,7% із них становлять дівчата та жінки, приблизно 37% - діти і молодь віком до 18 років, 59% біженців прибули до ФРН зі своїми дітьми, середній вік дорослих - 38 років. За результатами опитування, 50% українських біженців виявили бажання залишитися у ФРН, оскільки на їхній Батьківщині триває повномасштабна війна.

Уряд і громадяни Німеччини докладають усіх зусиль, щоб надати допомогу людям, котрі опинилися у біді. Біженцям з України допомагають із житлом, працевлаштуванням, вивченням німецької, влаштуванням дітей у школи та садочки. Проте життя українських біженців у Німеччині не можна назвати простим. Передусім вони мають вивчити німецьку мову і отримати визнання своєї кваліфікації, що потребує певного часу. А до того чимало людей змушені виконувати низькокваліфіковану роботу, котра не вимагає знання німецької.

Але дослідники зазначають, що здебільшого прибулі поспішають подолати такі проблеми. Дані консультаційних центрів свідчать, що українці прагнуть працевлаштуватися. Серед бажаної - робота медсестри та вчителя.

Берлін.