Під час зустрічі з членами родин полеглих військових.

Цей день був визначений Днем пам’яті загиблих захисників указом Президента Володимира Зеленського, зауважив, відкриваючи засідання, Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. На жаль, саме цьогоріч цей день набуває ще більшого значення, бо протягом останніх півроку кількість тих, хто покинув нас на цій війні, зросла.

У заході взяли участь голови профільних комітетів. Від Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки був присутній Олександр Завітневич, а від Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів — Галина Третьякова. Із боку уряду були присутні міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна, а також представники міністерств оборони, внутрішніх справ, ДСНС, прикордонної служби, Генерального штабу, міністерств фінансів і соціальної політики. На зустрічі також був присутній новообраний Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

«Дуже правильно, що в цій залі представників влади навіть більше, ніж від родин загиблих», — зауважив на початку засідання О. Корнієнко. За його словами, всі проблеми, які виникають у площині захисту прав і пам’яті загиблих, розв’язуються у постійному режимі. А проблеми виникають на багатьох напрямах. Звісно, передусім — на соціальному. Протягом півроку вже окреслилися питання, які треба беззаперечно вирішувати. Йдеться і про проблеми, пов’язані із самим фактом визнання загибелі, і про питання справедливості, які турбують родини загиблих, і про вшанування пам’яті...

Такі зустрічі потрібні не тільки заради самого вшанування пам’яті, а й заради того, щоб обговорити гострі питання, акцентувала зі свого боку Ю. Лапутіна. «Ми збираємося регулярно й знаємо проблематику, — каже вона. —

Протягом цього часу вдалося вирішити питання, пов’язане із визначенням статусу члена родини загиблого. Ці зміни вдалося втілити за рахунок синергії уряду із Верховною Радою. Є ще низка ініціатив, які реалізовуватимуться найближчим часом». Чиновниця нагадала про закон, який стосується комплексного огляду системи соціальних гарантій для всіх категорій, у тому числі для родин загиблих. Тепер спільно з усіма комітетами і відомствами проводиться робота для того, щоб проаналізувати цей комплексний огляд і зміцнити не тільки його гуманітарну, а й економічну складову. Ще один комплекс питань, які належить вирішити, за словами міністерки, — питання зниклих безвісті. Усі вони мають бути належно похованими і оплаканими своїми родинами.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зі свого боку зауважив, що його мандат надає повноваження щодо моніторингу стану захисту прав родин загиблих. Він зазначив, що тематична зустріч у парламенті проводиться не просто, щоб поговорити, а щоб напрацювати механізми розв’язання наявних проблем. І запропонував створити на базі регіональних центрів у кожній області представництво Уповноваженого з прав людини, який би спільно з помічниками міг консультувати родини захисників, у тому числі й загиблих. Для того, щоб на засідання уряду та комітетів ретранслювати проблеми, з якими звертаються люди.

Діалог чиновників та родичів загиблих не можна назвати простим. Люди з трагічними долями, які втратили своїх найрідніших вісім років тому або зовсім нещодавно, говорили про те, що їх справді турбує. Радник — уповноважений Президента з питань забезпечення прав захисників України Альона Вербицька подякувала всім за залученість до співпраці. «Щороку традиційно в цей день відбувалася зустріч із Президентом, та війна внесла корективи і в ці плани, — сказала вона. — На наших зустрічах завжди порушуються гострі та болючі питання. Але такий формат саме і є запорукою якнайшвидшого розв’язання проблем і врегулювання наявних законодавчих колізій».

Підсумовуючи зустріч, Перший заступник Голови Верховної Ради зауважив, що уряд працює з центральними органами виконавчої влади та їх територіальними представництвами. Це вертикаль виконавчої влади і мало може торкатися дій місцевого самоврядування. А багато питань виникає саме на базовому рівні, у громадах. «Питання взаємодії із місцевим самоврядуванням — це якраз царина наших комітетів та їх контрольних функцій, — зауважив О. Корнієнко. — Вони можуть звертатися, писати листи, робити виїзні засідання і співпрацювати спільно з омбудсменом. Часто питання не в якості законів і не в їх наявності, а в їх імплементації. Часто все вирішують дрібні чиновники, які, можливо, до кінця не володіють законодавством».

Для того, щоби права родин загиблих захисників захищати ефективніше, за словами О. Корнієнка, на майданчику парламентських комітетів можуть утворити кілька робочих груп. Під час дискусії він виокремив три основні групи питань. Перша стосується справедливості й урівняння в правах родин загиблих до 24 лютого та після повномасштабного вторгнення. Друга група — проблеми родин тих, хто гине зараз. Це і отримання документів, і розслідування різних окремих випадків. І звісно — поточна підтримка родин загиблих.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут