Про це «Голосу України» повідомив Олександр Міхно — директор Педагогічного музею України, розташованого на третьому поверсі будівлі.
«Загалом вибуховою хвилею пошкоджено приблизно 20 відсотків скляного купола, вилетіли всі шибки у фасадній та правій частинах будівлі, які виходять на вулицю Володимирську та бульвар Тараса Шевченка, — підсумовує він. — Цікаво, що старі рами, на відміну від металопластикових, витримали це випробування. Посічений осколками фасад, оздоблений інкерманським вапняком, теж доведеться відновлювати».
«Я упевнений, що цілилися саме в нашу «будівлю під куполом»! — каже Олександр Міхно. — Ці люди живуть у минулому, в полоні своїх «історичних образ». Хоча одразу після обстрілів у російських пабліках з’явились фотографії пошкодженого Буднику вчителя із підписом: «Верховна Рада України»...
Рада тут справді була, але сто років тому. У 1917-му в легендарній будівлі перебувала Центральна Рада — перший український парламент. В цих стінах 20 листопада 1917 року проголошено Українську Народну Республіку, а в ніч з 24 на 25 січня 1918-го прийнято IV Універсал про незалежність УНР від росії.
Будівлю споруджено у 1910—1912 роках за проектом та під керівництвом видатного архітектора Павла Альошина саме як Педагогічний музей. За 5 днів до рашистських обстрілів Будинок вчителя відзначив свій 110-літній ювілей...
«У нашій експозиційній залі внаслідок ракетного удару пошкоджено двері та вибито шибки у дев’яти вікнах розміром 1,4х3,8 метра кожне», —розповідає Олександр Міхно. Щоб закрити величезні віконні пройми ОСБ-плитами, довелося повністю демонтувати експозицію: панно із зображеннями видатних українських педагогів, скульптурні групи учнів та вчителів, вітрини у вигляді корінців книжок. В інший спосіб отримати доступ до вікон було неможливо, пояснює директор.
Згадану музейну експозицію відкрили ще у 80-ті роки. Під час її створення задля реалізації концептуальної ідеї «Знання — це світло» всі вікна закрили спеціальними конструкціями, аби відвідувач входив до темної зали. Під час екскурсії вітрини по черзі «оживали», підсвічувалися, і, зрештою, всю залу заливало світло.
Улітку 2019 року будівлю визнали аварійною, тож відтоді музейники не приймають відвідувачів, натомість проводять заходи онлайн або на інших майданчиках.
Відновити стенди у первісному вигляді вже неможливо з огляду на їх конструктивні особливості, каже Олександр Міхно. Після перемоги працівники закладу сподіваються відкрити модернізовану експозицію вже в іншій залі цієї будівлі, адже весь її четвертий поверх планують віддати музейникам. Не останнє місце у ній посяде уламок російської ракети, який нині зберігається у сейфі директора...
Фото з фейсбук-сторінки музею.
