У Луцьку люди за надзвичайних ситуацій бояться залишитися без води. Міська рада ініціативи в цьому питані не виявляла, хоча навіть була зареєстрована відповідна петиція. Тож люди почали розв’язувати цю проблему самочинно. Одна з таких водозабірних колонок розташована на вулиці Зацепи. Про це йшлося в сюжеті ТВ «Суспільне Луцьк».

Як розповіла голова ОСББ Віра Максимюк (на знімку), свердловину пробурили декілька днів тому, аби під час критичної ситуації мешканці будинку могли набрати води.

«Це не питна вода, а для технічних цілей. Разом з установкою, матеріалами заплатили 25 тисяч гривень. Нас об’єдналося кілька будинків. Стало недорого — по 40—50 гривень з квартири.

Мешканці охоче склалися грішми на буріння свердловини. Воду плануємо завезти на аналіз до приватної лабораторії, щоб переконатися у її безпечності. Після цього доступ до колонки обмежимо і користуватимемося нею лише у разі надзвичайних ситуацій. Три дні маємо зливати, щоб зійшов мул, потім обмуруємо, закриємо і доступ до неї матимуть лише ті люди, які матимуть ключик», — розповідає Віра Максимюк.

Свердловини для видобутку технічної води пробурили і в інших дворах, зокрема на вулиці Кравчука, 15 і Конякіна, 33. За словами голови ОСББ, загалом встановили сім водозабірних колонок і на цьому планують не зупинятися.

Причини для хвилювання в мешканців Луцька є. Адже в місті майже не залишилося криниць і колонок з ручними насосами, а перебої в енергопостачанні почастішали. І хоч у «Луцькводоканалі» кажуть, що воду вони зможуть подавати за будь-яких обставин, люди ставляться до цих заяв з недовірою. Адже вода в кранах багатоквартирних будинків зникає часто.

Ось їхні мешканці й взялися за те, що мала б вирішувати міська влада. Про необхідність облаштування таких колонок і бюветів, які давно вже діють у Києві, йшлося і в статті «Сирена попереджає, але не рятує», надрукованій у «Голосі України» ще 8 серпня. Прикро, але все це робиться стихійно, без дозволів відповідних служб.

Як вважає Віра Максимюк, дозвільну документацію вони не брали тому, що ця свердловина пробурена на глибину менш як 30 метрів і обсяг води, який будуть брати в дні, коли не буде централізованого водопостачання, не перевищуватиме 300 кубів. Проте, як стверджує заступник начальника Державної екологічної інспекції в області Сергій Дудка, щоб усе робилося в правовому полі, для буріння і облаштування подібних свердловин треба отримати низку погоджень, починаючи від архітектурно-будівельного контролю, бо це вважається об’єктом будівництва, завершуючи погодженням геологів, екологів та виготовленням паспорта свердловини. Необхідно, каже еколог, перш ніж братися до буріння таких свердловин, проходити процедуру оцінки їхнього впливу на довкілля, а також мати дозвіл на спеціальне водокористування. Усі свердловини мають також мати зони санітарної охорони, які визначаються проектом.

Тож рано чи пізно питання законності їх будівництва обов’язково порушать.

Як повідомив заступник начальника відділу інформаційної роботи Луцької міської ради Олександр Олішевський, міські екологи поспілкуються з головами ОСББ, якщо проблему зі свердловинами не вирішать, то звертатимуться до прокуратури.

Хотілося б почути і думку міського голови Ігоря Поліщука щодо цього питання. Адже, незважаючи оптимістичні заяви начальника комунального підприємства «Луцькводоканал» Віктора Гуменюка, що вода в кранах міських квартир не зникатиме, їхні мешканці спостерігають поки що інше. Заклики запасатися про всяк випадок водою часто звучать і з вуст самого міського голови. Тож згаданий вище процес все-таки повинна взяти на себе влада Луцька й облаштувати на цілком законних підставах альтернативні джерела водопостачання. Інакше мешканці і далі самовільно буритимуть свердловини. Адже не з доброго життя вони це роблять.

Луцьк.

Фото з ТВ «Суспільне Луцьк».