Навесні біля села Каталине масово квітнуть карликові півники.
Це, звісно, не заповідники і не ландшафтні парки, бо мають нижчий статус, але і не будь-яка діяльність у них дозволена. Хоч як це дивно звучить, але саме через нечітке формулювання статті 26 «Основні вимоги щодо режиму заказників» Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яка дозволяє не тільки забороняти, а й обмежувати в заказниках господарську діяльність, багато заказників є фікцією.
Утім, статус набуто. І це добре, бо кількість природно-заповідних об’єктів в області збільшилася. А це означає, що збільшується і привабливість Миколаївщини щодо природно-заповідного туризму.
Отже, тепер в області з’явилася «Балка Зарубіна» в Ковалівці Миколаївського району, де зустрічаються унікальні види флори з Червоної книги України: сон лучний, ковила дніпровська, ковила волосиста. Також у межах урочища поширена юринея волошковидна — вид, що охороняється Резолюцією 6 Бернської конвенції. Піщаний степ у межах цієї території є частиною рідкісного псамофітного ценокомплексу — об’єкта світового рівня унікальності у пониззях долин річок Південний Буг та Інгул, що характеризуються поширенням рідкісних видів рослин, стверджують екологи.
Пропозицію створення заказника презентували Ольшанській громаді Миколаївського району ще рік тому. Утім, думки депутатів на нарадах та сесіях розділилися — хтось боявся, що територію огородять і вона буде закрита для відвідування та випасання худоби, комусь було не зрозуміло, чому природна територія не приноситиме прибутків, хтось ділився ідеями побудови сонячної електростанції. Двічі питання про погодження заказника знімалося з порядку денного сесії. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила Українська природоохоронна група (UNCG).
Ця збережена в природному стані територія після ухвалення рішення обласною радою відіграватиме важливу роль у планах громади щодо розвитку рекреації, туризму, просторовому плануванні. Крім того, надаватиме понад 30 екосистемних послуг, зберігатиме унікальні флористичні та фауністичні оселища.
На території Прибужанівської сільської тергромади Вознесенського району відтепер є заказник «Сухобалківський» площею 108 гектарів. Заказник було створено за ініціативою громади з метою збереження пасовищ. Тут зростають види, що особливо охороняються: ковила Лессінга, ковила волосиста, горицвіт волзький, шафран сітчастий, астрагал шерстистоквітковий, які занесені до Червоної книги України. Ділянки в межах заказника є останніми, що вдалося зберегти в межах балки Сухої, де ще донедавна було понад 1 000 гектарів степів.
А на території ДП «Очаківське лісове господарство», в межах Куцурубської та Радсадівської сільських тергромад, тепер є заказник «Каталинський». Ще років вісім тому відомий еколог, заслужений природоохоронець України Олег Деркач наполягав на тому, щоб цю територію «заповідати». Кращою формою був би заказник. Тут на узбережжі Бузького лиману цілими галявинами ростуть карликові півники. Це явище яскравіше, ніж Долина нарцисів на Закарпатті.
Також у межах заказника розташоване городище Ольвійського простору римського періоду Козирка-I. У майбутньому заказник є перспективним для включення в проектований регіональний ландшафтний парк «Ольвійська хора». І стане гарним туристичним маршрутом, бо зовсім поруч розташований Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», відомий за межами країни.
Усі новостворені заказники мають міжнародний охоронний статус, оскільки входять до Смарагдової мережі. Також рішенням сесії оголошено три ботанічні пам’ятки природи: «Дуб на вул. Садовій», «Дуб в районі Темвод», «Дуб Горизонтальний». Усі дуби вистояли попри бої в місті на початку війни та регулярні ракетні обстріли.
Цим рішенням площу природно-заповідного фонду Миколаївської області збільшено на 287,45 гектара, що додає відсоток заповідності області та, найголовніше, дасть змогу зберегти цінні степові території.
На жаль, нині територію Куцурубської та Очаківської громад, де ростуть маленькі півники, щодня обстрілює ворог. Але квіточки мають вистояти. Як і всі ми!..
Фото Олени ІВАШКО.
