Слухання щодо відповідності законопроекту стандартам Ради Європи та Загальному Регламенту ЄС із захисту персональних даних (GDPR) тривало в Комітеті Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин спільно з проектом Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів прав людини в Україні».

Голова підкомітету з прав людини Тарас Тарасенко зазначив, що співпраця парламентського комітету з проектом Ради Європи саме в експертній галузі триває вже кілька років та сприяє діалогу парламентаріїв, представників міжнародних організацій, експертів.

Перший заступник голови Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук під час слухань наголосив на особливій важливості питання, що обговорюється, оскільки законопроект вплине на життя громадян у дуже різних сферах.

«Стратегія інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (дорожня карта) передбачає ухвалення відповідного законопроекту, — зазначив Вадим Галайчук. — Нашою амбітною метою є те, щоб уже до кінця цього року розпочати перемовини про вступ до ЄС. Це, безперечно, буде серйозним викликом насамперед для законодавців, оскільки передбачатиме зовсім інші підходи й адаптацію українського законодавства до норм права ЄС. Тому йдеться про необхідність чіткого дотримання норм, які прописані у відповідних регламентах, щоб потім не довелося цей документ переробляти. Загальний висновок такий, що законопроект не суперечить праву ЄС і цілям Угоди про асоціацію, але потребує доопрацювання».

Який практичний ефект матиме цей документ у разі його прийняття? За словами Вадима Галайчука, наприклад, проведені нещодавно виїзні засідання комітету в пунктах перетину кордону України з країнами ЄС засвідчили, що учасники руху потребують пришвидшення процедур перевірки документів громадян та вантажів. «Однією з причин того, чому нам не вдається просунутися в питаннях спільного із сусідами контролю й оформлення вантажів між нашими митницями, є відсутність в Україні відповідного закону. Без цього закону українська митниця не зможе повноцінно співпрацювати з митницями країн — членів ЄС», — зауважив парламентарій.

За словами члена робочої групи з напрацювання проекту закону Лілії Олексюк, насамперед треба розставити усі крапки над «і» з точки зору необхідності ухвалення цього документа.

«Твердження, ніби прийняття закону про захист персональних даних не є умовою для вступу України в ЄС, — це самообман. Адже йдеться про базові речі — права людини, до яких належить і право на захист персональних даних, без якого далі рухатися ми не зможемо», — зазначила вона.

На думку представниці Омбудсмена України з інформаційних прав Юлії Деркаченко, яка в червні в Страсбурзі брала участь у 44-й пленарній сесії Консультативного комітету Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенції 108), саме реформування законодавства про захист персональних даних та створення нового контролюючого органу є необхідним кроком для України на шляху до приєднання до модернізованої Конвенції 108 плюс.

«Після того, як в Україні почне діяти реформа у сфері захисту персональних даних, наша країна зможе розпочати процес приєднання до модернізованої Конвенції 108 плюс та підписати нарешті відповідний протокол. Отже, впровадження цієї реформи дасть змогу нашій державі виконати як міжнародні зобов’язання у сфері захисту персональних даних, так і загалом бути на високому рівні щодо впровадження міжнародних стандартів», — зазначила вона та висловила вдячність нашим європейським партнерам за допомогу у впровадженні реформ щодо захисту персональних даних.

«Правовий висновок щодо проекту закону про захист персональних даних, підготовлений за участю експертів проекту Ради Європи, допоможе пришвидшити саме цей процес, — зазначила Юлія Деркаченко. — У разі прийняття цей закон слугуватиме захисту персональних даних як у державному, так і в приватному секторі».

Водночас представниця Омбудсмена України з інформаційних прав зауважила, що деякі положення законопроекту ще не є належно адаптованими до норм країн ЄС. Це стосується права на інформацію, права суб’єкта персональних даних на їх виправлення, права заперечувати проти обробки персональних даних, права на мобільність персональних даних та права суб’єкта персональних даних на відшкодування завданої шкоди. Уникнути таких розбіжностей дозволить подальша робота над законопроектом з урахуванням зауважень, наданих, зокрема, й експертами Ради Європи.

Зважаючи на пропозиції, що пролунали, учасники експертного обговорення правового висновку на проект закону «Про захист персональних даних» висловилися за необхідність подальшого його опрацювання через проведення секторальних консультацій.