Авторами цієї законодавчої ініціативи виступили, зокрема, Денис Маслов («СН»), Іван Калаур («СН») та Микола Стефанчук («СН»).

Зміцнення довіри суспільства до судової влади та інститутів правосуддя є одним із завдань Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021—2023 роки, затвердженої указом Президента від 11 червня 2021 року № 231/2021. До того ж низький рівень такої довіри визначено однією з основних проблем, зазначається у пояснювальній записці до проекту та зауважується, що в умовах військової агресії суспільство особливо гостро відчуває питання справедливості та несправедливості.

Судді, як і будь-які інші представники державної влади в умовах війни, повинні з особливою відповідальністю здійснювати довірені їм повноваження, наголошують депутати. У Вищій раді правосуддя, яка є єдиним органом, уповноваженим застосовувати до суддів дисциплінарні стягнення, наразі перебуває майже 10 тисяч скарг щодо вчинення суддями дисциплінарних проступків, які не розглядають з серпня 2021 року. «У сукупності ці обставини породжують у суспільстві відчуття несправедливості, а тому спонукають державу до рішучих, проте виправданих та зважених кроків, спрямованих на забезпечення утвердження поваги, довіри суспільства до судової влади та інститутів правосуддя, посилення авторитету суддів та забезпечення права на справедливий суд», — зауважують автори проекту.

Водночас депутати акцентують на тому, що 23 червня 2023 року РНБО звернулась до суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо необхідності розгляду питання внесення законодавчих змін щодо:

- проведення Вищою радою правосуддя перевірки всіх суддів Верховного Суду на предмет можливого вчинення ними дисциплінарних проступків або грубого чи систематичного нехтування обов’язками судді, підтвердження законності джерел походження майна;

- проведення за рішенням Вищої ради правосуддя перевірки на предмет можливого вчинення дисциплінарних проступків, грубого чи систематичного нехтування обов’язками судді, підтвердження законності джерел походження майна всіх суддів відповідного суду в разі повідомлення одному із суддів цього суду про підозру в отриманні неправомірної вигоди, що підриває суспільну довіру до цього суду та авторитет правосуддя;

- можливості запровадження періодичного психофізіологічного опитування суддів із застосуванням поліграфу;

- запровадження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфу як умови під час добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду з метою вироблення оптимальної та ефективної процедури перевірки відповідності кандидатів у судді критеріям доброчесності, професійної етики або наявності інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням такого кандидата на посаду судді.

Тож, враховуючи зазначене, на думку авторів законопроекту, запровадження додаткових процедур і засобів у вигляді моніторингу роботи суду Вищою радою правосуддя, а також опитування суддів (кандидатів на посаду судді) з використанням поліграфу, дасть змогу зміцнити суспільну довіру до суду та посилити авторитет суддів.

Автори законопроекту впевнені: суспільні інтереси у формуванні доброчесного, професійного та фахового суддівського корпусу, забезпечення права громадян на справедливий суд превалюють над особистими інтересами суддів та кандидатів на посаду судді. «Це підтверджується тим, що закон встановлює посилені вимоги та покладає особливі обов’язки щодо власної поведінки на суддю, які безпосередньо пов’язані та випливають з його високого статусу», — наголошують вони, зазначивши, що проходження суддями та кандидатами на посаду судді опитування з використанням поліграфу сприятиме забезпеченню впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.