Керівник Донецької обласної прокуратури Павло Угровецький розповів газеті Верховної Ради України «Голос України» про проведення ексгумації тіл жертв російської збройної агресії на деокупованих територіях та притягнення до відповідальності осіб, що прислужували ворогу.

— Павле Олеговичу, після російського збройного вторгнення 24 лютого 2022 року війська рф чи не щодня вчиняють злочини, пов’язані з порушенням правил і звичаїв війни, які призводять до загибелі і поранень мирних мешканців та руйнування об’єктів цивільної інфраструктури. Як відбувається документування правоохоронними органами таких воєнних злочинів? Скільки їх загалом зареєстровано (з урахуванням тих, що були скоєні російсько-терористичними військами, починаючи з 2014 року) на території Донецької області?

— Для належної фіксації та документування злочинів, вчинених армією рф проти мирного населення у Донецькій області, на місця обстрілів виїжджають слідчо-оперативна група та прокурори. Ними проводяться першочергові слідчі дії: огляд місця події, допити свідків, потерпілих. У більшості випадків під час огляду вдається виявити та зібрати достатню кількість уламків засобів ураження, котрі в подальшому направляються на експертизу для точного встановлення виду озброєння, з якого окупанти обстріляли той чи інший населений пункт.

Зібравши первинні дані, слідчі та прокурори вживають комплекс заходів для встановлення усіх обставин правопорушення. Загалом з 2014-го по червень 2023 року правоохоронними органами Донеччини зареєстровано 21 773 злочини за фактами порушення законів та звичаїв війни, які призвели до загибелі чи поранення людей, руйнування об’єктів цивільної інфраструктури, з яких 21 702 наразі перебувають у провадженні, за 53 досудове розслідування зупинено.

— На території деокупованих громад Донецької області — Святогірської та Лиманської — одразу після їх звільнення від ворога було розпочато викопування тіл жертв російського повномасштабного вторгнення, які померли у період, коли ці громади контролювалися російськими окупантами. Розкажіть про те, як відбуваються ці заходи й скільки тіл померлих і загиблих було віднайдено?

— У квітні-травні 2022 року на території Святогірської та Лиманської громад точилися активні бойові дії, тому захоронення померлих цивільних здебільшого здійснювали рідні та сусіди загиблих там, де мали змогу, бо часто це відбувалося під обстрілами і можливості безпечно дістатися цвинтаря у багатьох просто не було.

Коли у вересні 2022 року українські військові деокупували ці громади, ми почали обстежувати території та виявляти поховані тіла. Зазвичай на момент огляду тіла загиблих зазнають гнилісних змін, бо більшість були поховані не у трунах, а закопані загорнутими у ковдри, брезент чи килими. У зв’язку з цим експерти намагаються встановити причину смерті за слідами від мінно-вибухових травм кінцівок, тулуба, голови. Такі дані, свідчення очевидців та осіб, які ховали померлих, у сукупності з іншими даними досудового розслідування надають можливість слідчим та прокурорам зробити остаточні висновки щодо причин смерті.

Якщо ж говорити про статистику, то з моменту деокупації по кінець червня 2023 року виявлено тіла 316 цивільних осіб, з яких 180 — чоловіків, 118 — жінок, 6 — дітей, стать ще 12 осіб наразі не встановлена.

— Як відбуваються процедури упізнання викопаних тіл. Скільки зазвичай такі процедури займають часу і наскільки складними вони є?

— Після того як останки вилучаються з місць захоронення, ми направляємо їх на проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

За час перебування під землею більшість тіл, як я вже казав, починають розкладатися, тому складно, а у деяких випадках і зовсім неможливо впізнати особу. Під час огляду місця події та ексгумації ретельно обстежуються місця поховань, а також одяг й особисті речі, знайдені поруч із тілом. Це документи, годинники, прикраси тощо. Однак, якщо навіть знаходиться паспорт, задля ідентифікації людини все одно призначається судова молекулярно-генетична експертиза для встановлення ДНК-профілю загиблого.

Спочатку відбираються зразки ДНК у кровних родичів, які у більшості випадків і звертаються до правоохоронців із заявами про безвісти зниклих близьких.
Потім отриманий біологічний зразок вноситься до бази Центрального обліку генетичних ознак людини (ЦОГОЛ). Такі ж ДНК-профілі відбираються і з ексгумованих останків тіл на деокупованій території, після чого їх порівнюють, і тільки у разі 99% збігу можемо стверджувати, що упізнали особу.

З практики такий процес може тривати від двох тижнів до 5—6 місяців, це залежить від типу матеріалу, наданого на експертизу, та завантаженості експертів відповідних установ, яка, поза сумнівом, під час війни є дуже великою. Наприклад, за кістками людини експертиза триває набагато довше, ніж за зразками крові, оскільки кістки під час експертизи піддаються спеціальній обробці, яка займає певний час.

— І наостанок. Розкажіть, яка загалом картина вимальовується зараз у правоохоронців щодо того, що відбувалося у цих двох громадах — Святогірській і Лиманській — під час окупації військами рф? Скільки було виявлено колаборантів та інформаторів серед місцевого населення?

— Справді, є люди, до свідомості яких глибоко проникла російська пропаганда. Хтось за так звані ідеї «руского міра», а хтось за грошове винагородження пішов на співпрацю з окупантами. Під час відпрацювання деокупованих територій за процесуального керівництва прокуратури повідомлено про підозру у колабораційній діяльності та пособництві державі агресору (ст. 111-1, 111-2 КК України) 86 таким особам, стосовно 42 обвинувальні акти вже спрямовані до суду.

За вчинення колабораційної діяльності судами ухвалено 22 вироки. Визнано винним і призначено покарання у вигляді 7 років ув’язнення з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на 12 років з конфіскацією майна настоятелю Казанської парафії селища Ярова Горлівської єпархії УПЦ мп. Священник у травні 2022 року вступив у змову з військовими армії країни-агресора та за їхньою вказівкою організував збір мешканців, де, користуючись повагою серед селян, наголосив на необхідності обрання нового керівника місцевої «влади» для взаємодії з ворогом.

Крім того, за публічного обвинувачення прокурорів Донецької області оголошено 2 вироки за фактами несанкціонованого поширення інформації про розташування й переміщення Збройних Сил України (ст. 114-2 КК України). Зокрема, двоє місцевих мешканців засуджені до 6 та 8 років ув’язнення за передачу у месенджері Телеграм інформації щодо маршрутів руху військової техніки та розташування вогневих позицій ЗСУ у Лимані.

Не полишали спроб отримати посади в окупаційних органах влади і колишні так звані правоохоронці. Кримінальні провадження щодо таких осіб розслідуються за 
ч. 2 ст. 111 КК України «державна зрада». Так, заочно засуджено колишнього головного інспектора відділу організації профілактичної роботи Краматорського РУ ГУ ДСНС України в Донецькій області, який зрадив присягу та перейшов на бік ворога. Йому призначено покарання у вигляді 15 років ув’язнення з конфіскацією майна та позбавлено спеціального звання майора служби цивільного захисту.

Зараз ми вживаємо усіх належних заходів для того, щоб позбавити винних осіб можливості уникнути законного покарання.

Фото Донецької обласної прокуратури.