Відповідний проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за надання психологічної допомоги особами, які не мають такого права, та поширення недостовірної інформації про наявність у особи медичної освіти або лікарської спеціальності, права надавати психологічну допомогу за 
№ 9434 зареєстровано у Верховній Раді.

Як пояснила одна з ініціаторів та авторів документа народний депутат України («Слуга народу»), членкиня Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів Тетяна Циба (на знімку), необхідно навести лад у цій царині. Адже трапляються непоодинокі випадки, що за надання психологічної допомоги людям у воєнний час, коли чимало співвітчизників опинилися у непростих життєвих обставинах, беруться особи без відповідної кваліфікації. Тож псевдопсихологи, користуючись складною ситуацією в країні та прагнучи підзаробити, беззастережно поширюють у публічному просторі недостовірні дані про наявність у себе відповідної фахової освіти. У тому числі через соціальні мережі та медіа. Як правило, такі дії спрямовано на введення в оману потенційних споживачів згаданих послуг, що може завдати шкоди пацієнтам, котрі звертаються по допомогу до цих осіб.

Водночас національне законодавство не містить механізмів притягнення до відповідальності громадян, які вдаються до таких дій.

Аби виправити ці правові прогалини, законопроектом пропонується ввести адміністративну відповідальність за:

1) надання психологічної допомоги особами, які не мають такого права (штраф 51 тисяча гривень, у разі повторного вчинення — 102 тисячі гривень);

2) поширення недостовірної інформації або тверджень про наявність в особи медичної освіти або конкретної лікарської спеціальності, права надавати психологічну допомогу (штраф 17—34 тисячі гривень, у разі вчинення через ЗМІ — 34 тисячі гривень, у разі повторного вчинення — 68 тисяч гривень).

Також пропонується передбачити кримінальну відповідальність за:

1) надання психологічної допомоги особами, які не мають такого права, якщо це спричинило тяжкі наслідки для особи, яка звернулася по цю допомогу (виправні роботи до двох років, або обмеження волі до трьох років, або позбавленням волі до трьох років);

2) таке діяння або за незаконну лікувальну діяльність, якщо це було поєднано з поширенням особою, яка вчинила таке правопорушення, недостовірної інформації або тверджень про наявність у неї медичної освіти або конкретної лікарської спеціальності чи права надавати психологічну допомогу (обмеження волі від трьох до п’яти років, або позбавленням волі від трьох до п’яти років).

З метою належної реалізації запропонованих змін пропонується, що цей документ набирає чинності після його остаточного схвалення в сесійній залі та опублікування в «Голосі України», але не раніше, ніж набере чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо охорони психічного здоров’я та психологічної допомоги». Відповідний законопроект за номером 9433 також подано до Верховної Ради Тетяною Цибою у співавторстві з іншими народними депутатами. Обидва документи системно пов’язані між собою.

Другим проектом пропонується унормувати, що психологічне консультування та психотерапію мають право здійснювати і психологи, які є спеціалістами з вищою немедичною освітою за умови проходження ними додаткового навчання за стандартами та програмами міжнародних організацій і спільнот за кордоном чи в нашій країні, що буде підтверджуватися відповідним сертифікатом. Перелік таких організації буде визначатися Кабінетом Міністрів України. Також згаданим законопроектом встановлюється чітка заборона надавати психологічну допомогу без дотримання встановлених законодавством вимог, зокрема особами, які не мають такого права.