Кожна осіння сівба є викликом для хліборобів. Непросто «закопувати» гроші в землю у вигляді насіння пшениці, закладаючи основи продовольчої безпеки для наступного сезону, коли на складах і елеваторах залишається нереалізованим вирощене в складних умовах зерно нинішнього, а то й минулорічного врожаїв. Перспективи безпечного транспортування агропродукції через чорноморські гавані поки що не визначені, українські дунайські порти позаминулої ночі росія атакувала вп’яте з початку вересня...
Попри все в більшості регіонів аграрії не збираються істотно скорочувати площі під озимими колосовими, бо у вирощуванні злаків бачать і для себе, і для країни оптимістичні сценарії. За даними Мінагрополітики, сівбу пшениці розпочали Дніпропетровщина (де під цю хлібну культуру планують відвести майже пів мільйона гектарів — на 30 тис. га більше, ніж у 2022-му), Донеччина (106 тис. га проти минулорічних 71 тис.), Львівщина (162 тис. проти 155,5 тис.), Харківщина (229 тис. проти 215,4 тис.), Житомирщина (115,6 тис.), Запоріжжя (99,6 тис.), Київщина (140,4 тис., п’яту частину площ уже засіяно), Кіровоградщина (344,7 тис.), Миколаївщина (360 тис.), Полтавщина (225 тис.), Рівненщина (97,6 тис.), Тернопільщина (180 тис.), Хмельниччина (210 тис.), Черкащина (майже 200 тис.), Чернігівщина (170 тис. га). А аграрії Сумщини вже на початок другої декади вересня засіяли озимою пшеницею 49 тис. га — половину прогнозованих під цю продовольчу культуру площ. Земля суха, та сподіваємося, дощі забезпечать достатньо вологи, щоб рослини дали паростки, які встигнуть зміцніти до морозів.
