Карти роздає президент, який закінчив консультації з представниками всіх політичних сил, котрі матимуть своїх представників у Сеймі наступного, десятого, скликання.

Президент країни Анджей Дуда цього тижня зустрічався почергово з представниками «Права і справедливості» (ПіС), що лідирує за кількістю здобутих мандатів, а далі за цим самим принципом — з делегаціями Громадянської платформи (ГП), «Третього шляху» (ТШ), «Нових лівих» (НЛ) та Конфедерації.

За їх результатами суспільство має відповідь лише на одне питання — перше засідання новообраного парламенту глава держави призначить на 13 листопада, оскільки це «найшвидший можливий термін, враховуючи положення Конституції», бо «каденція чинного скликання закінчується 12 листопада».

При цьому А. Дуда наголосив, що не бачить підстав, аби скорочувати його конституційну каденцію. Президент твердо дав зрозуміти, що «стоятиме на сторожі термінів і норм та пильнуватиме, щоб ніхто їх не порушив».

Принагідно зауважимо, що Державна виборча комісія вже вручила новим народним обранцям офіційні документи, які підтверджують їх обрання — 450 депутатам Сейму (нижня палата) та 100 депутатам Сенату (верхня палата).

Проте не питання першого засідання було ключовим у дискусії, що розгорнулася в суспільстві після оголошення результатів парламентських виборів. Найважливіше — здатність до формування уряду більшості, якої не має лідер перегонів — «Право і справедливість», що вже восьмий рік поспіль керує країною.

У цьому контексті президент заявив, що в ході парламентських консультацій йому були представлено дві серйозні кандидатури на посаду прем’єр-міністра. «У нас є дві політичні групи, які претендують на парламентську більшість і кандидата на посаду прем’єр-міністра: одна — Об’єднані праві (виступають під збірною назвою ПіС — від найбільшої політичної сили цього угрупування, хоча фактично в їх складі, окрім ПіС, є ще партія «Суверенна Польща». — Ред.), кандидатом яких на посаду прем’єра є Матеуш Моравецький (чинний голова уряду. — Ред.), інша — Громадянська коаліція, «Третій шлях» і «Ліві», кандидатом яких є Дональд Туск».

Президент заявив, що після виборів склалася нова для польських демократичних стандартів ситуація, яку він ще мусить обдумати: «Ніколи не було ситуації, щоб одна партія виграла вибори, а інші партії, які також мають своїх представників у парламенті, заявляли, що матимуть більшість без переможної групи, і висувають свого кандидата в прем’єр-міністри».

При цьому А. Дуда повідомив, що в ході консультацій поставив питання представникам ГК, ТШ та НЛ щодо конкретного складу ймовірного майбутнього уряду та про те, чи мають формально підписану коаліційну угоду, на що не отримав ствердної відповіді, тож, на його переконання, коаліційні узгодження в рамках цих груп усе ще тривають.

Представників опозиції така заява президента здивувала. Їм незрозуміло, чому «президент очікує коаліційної угоди» від партій коаліції, «а не очікує такого ж від ПіС». Крім того, опозиція офіційно задекларувала Дональда Туска як свого кандидата на посаду голови уряду.

Водночас після консультаційної зустрічі з президентом Дональд Туск поїхав до Брюсселя, щоб прозондувати можливість розблокування Європейською комісією коштів з «Національного плану відбудови», якими вже користуються інші країни ЄС, а Варшава не отримала їх дотепер через конфлікт з Єврокомісією у питаннях верховенства права та проведеної ПіС реформи судової системи.