Бо вміле застосування одного або кількох дешевих безпілотників здатне знищити техніку вартістю в мільйони доларів.
Під FPV-дронами в російсько-українській війні мають на увазі швидкісні квадрокоптери, керовані за допомогою спеціальної гарнітури. Військові використовують ці дрони у ролі камікадзе з різними бойовими частинами, а також для скидання боєприпасів на позиції противника після чого безпілотник повертається. У навчених руках FPV-дрони є високоточною зброєю, яка здатна уражати різну броньовану техніку і знищувати особовий склад ворога.
Дрони можуть нести боєприпаси різних типів та різної ваги, залітати в окопи, траншеї та вікна будівель, окрім того, потрапляти у люки і двері ворожої техніки. Вони уражають цілі противника на дистанціях до 10 і більше кілометрів.
У 2022 році безпілотники під потреби військових почали масово збирати та закуповувати різні волонтерські ініціативи, а потім до цього процесу доєдналися і приватні підприємства. Спочатку волонтерські групи та приватні виробники використовували комплектуючі, куплені переважно в Китаї. Зараз виробництво поставлено на потік і йдеться вже про тисячі FPV-дронів на місяць. Виробники наразі працюють над диверсифікацією постачання деталей і налагодженням випуску окремих складових уже в Україні, щоб бути менш залежними від зовнішнього ринку.
У липні в МОУ повідомили, що починаючи з лютого 2022 року взяли на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей безпілотників різних типів від українських виробників. Мовляв, після спрощення процедури восени минулого року термін прийняття нової техніки в експлуатацію скоротився з двох років до кількох тижнів.
FPV-дрони — вид безпілотників, керування якими здійснюється за допомогою функції «вид від першої особи» (FPV — First Person View). Це функція передавання відео в реальному часі з камери, що встановлена в передній частині БПЛА. Оператор керує безпілотником за допомогою пульта і бачить місцевість навколо безпілотника в реальному часі за допомогою спеціальних окулярів так, ніби він сидить усередині самого безпілотника, подібно до пілота.
У цій війні дронів перевагу отримує та сторона, яка їх постачає у більшому обсязі. Фактично те саме, як з боє-припасами... Тут важлива саме кількість. Проте зараз Україна вже відстає від росії у виробництві FPV-дронів. Про це йдеться у матеріалі українського Forbеs: в Україні щомісяця виробляється майже 50 тисяч FPV-дронів, у росії — приблизно 300 тисяч. Оглядачі Defense Express, коментуючи ці «вихідні дані» видання, кажуть про диспропорцію у виробництві на користь рф у рази. Та припускають, що кремль міг системно почати вирішувати завдання з виробництва FPV-дронів майже рік тому. Там це справді поставлено на потік, включно з напрямом на популяризацію цієї теми на державному рівні. У російському міністерстві торгівлі реалізують «нацпроєкт» з розвитку безпілотних авіасистем до 2030 року, окресливши потребу у кадрах в 1 млн фахівців.
Тобто лише у цій галузі промисловості країна-агресор планує задіяти 0,68% від усього населення. Україна для досягнення аналогічного ефекту потребуватиме залучення майже 2,5% населення. І саме у людському та фінансовому потенціалі аналітики вбачають основну проблему. Адже збирання FPV-дронів — здебільшого ручна робота зі спаювання готових деталей.
Для Сил оборони, за приблизними підрахунками, необхідно 200 тисяч FPV-дронів щомісяця, відповідно 2,4 млн на рік. А це фактично дорівнює потребі в артилерійських снарядах. Експерти Defense Express зазначають: такі цифри можуть здатися ідеалізованими. Мовляв, треба враховувати реальний стан речей, а він такий: один розрахунок за день чи одну операцію може випустити по противнику 15 FPV-дронів. Середня норма використання цих безпілотників на місяць для бригади — тисяча одиниць (без урахування того, що треба мати резерв першої черги та стратегічні запаси). Проте самі військові кажуть, що дрони-камікадзе не перекривають потребу в інших видах боєприпасів.
Нині йдеться про необхідність масштабування виробництва за рахунок автоматизації, що потребує наявності фактично «фабрики» FPV-дронів з конвеєром та роботизованими лініями. А це більш ніж довготривалий процес.
Але поки що єдиним сценарієм все одно залишається масштабування виробництва дронів-камікадзе на поточних виробничих технологіях, підсумовують військові оглядачі.
