Публічну реакцію десятків відомих поляків викликало рішення слідчого прокурорського відділу Жешувської філії Інституту національної пам’яті (ІНП) припинити слідство щодо проведеної комуністичною владою операції «Вісла» — примусового переселення в 1947 році понад 140 тисяч українців з південно-східних на північно-західні землі Польщі.

У датованому 1 грудня 2023 року відкритому листі до маршалків Сейму і Сенату Шимона Головні та Малґожати Кідави-Блонської майже сотня істориків, журналістів та діячів культури звернулися з «протестом та засудженням» такого кроку прокурора ІНП. Вони апелюють до законодавчого органу влади країни, аби той висловився у цій справі та дав оцінку рішенню ІНП, яким «поставлено під сумнів положення ухвали Сенату РП 1990 року, в якій операцію «Вісла» було засуджено». 

Варто роз’яснити, що на відміну від Українського Інституту національної пам’яті його польський відповідник, окрім архівної та науково-дослідної організаційної складової, має також спеціальну прокурорську вертикаль, покликану займатися розслідуванням злочинів проти громадян Польщі, які мали місце в історичному минулому. За поданням Об’єднання українців у Польщі та Об’єднання лемків відповідний підрозділ Жешувської філії ІНП упродовж кільканадцяти років вів слідство у справі визнання операції «Вісла» злочином.

В опублікованому на сайті ІНП 28 листопада повідомленні про припинення слідства, зокрема, читаємо: «…слідством встановлено, що евакуація осіб української, лемківської та польської національностей мала превентивно-захисний, а не репресивний характер… Метою переселень не було переслідування будь-якої національної групи, а тим паче її винищення… В ході слідства не було знайдено жодних підстав для висновку, що переселення є злочином проти людяності чи комуністичним злочином». 

Відомий польський історик і дослідник польсько-українських відносин періоду Другої світової війни та повоєнних років професор Ґжеґож Мотика, член колегії ІНП, заявив, що рішення ІНП його більш ніж здивувало. «В ході операції «Вісла» померли щонайменше 60 осіб. Якщо прокурор ІНП не вивчив обставин їхньої смерті, то він грубо порушив свої службові обов’язки», — підкреслив науковець, який, до речі, є одним із підписантів листа.

А вони називають крок представника державної установи «утвердженням в демократичній Польщі комуністичної пропаганди й антиукраїнського наративу», який в Польщі впродовж багатьох років «просували націоналістичні сили», а з 2014 року — «пропаганда путінської росії».

В листі підкреслюється, що дії ІНП суперечать результатам досліджень багатьох польських та українських істориків, які присвятили цим питанням важливі публікації. В цьому контексті автори листа наголошують: «Слідчий відділ ІНП визнає та широко цитує вибірково відібрані документи, які видані комуністичною владою Польської Народної Республіки, як єдине достовірне історичне джерело, повністю заперечуючи досягнення польських істориків».  

Польські інтелектуали наголошують на важливості «польсько-українського поєднання, особливо в контексті боротьби з російським агресором».

Фото із сайту: uatv.ua