Народні депутати пропонують чітко визначити критерії, яким мають відповідати національні оптові дистриб’ютори лікарських засобів. Водночас на них, а також на виробників та імпортерів лікарських засобів мають намір покласти зобов’язання з обслуговування населення та з реалізації лікарських засобів.

Згідно з проектом змін (№ 10384) національний оптовий дистриб’ютор визначається як «суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з оптової торгівлі лікарськими засобами на підставі відповідної ліцензії та має сертифікат на відповідність вимогам належної практики дистрибуції». Визначається також низка критеріїв, яким має відповідати такий представник. Йдеться, зокрема, про те, що національний дистриб’ютор має провадити господарську діяльність з оптової торгівлі лікарськими засобами за місцями провадження діяльності (аптечні склади (бази), розташованими не менш як у половині адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції, з урахуванням особливостей здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території або територіях, на яких велися або ведуться бойові дії.

Законотворці мають намір покласти на національного оптового дистриб’ютора зобов’язання з обслуговування населення, що полягає в забезпеченні постійної наявності обов’язкового мінімального асортименту так званих соціально орієнтованих лікарських засобів. Цей асортимент визначатиметься центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Такий підхід сприятиме задоволенню потреб населення певної адміністративно-територіальної одиниці.

А також допоможе налагодити можливість поставляти необхідну кількість лікарських засобів у короткий строк на відповідну територію.

На виробників та імпортерів покладаються зобов’язання з реалізації на рівних умовах лікарських засобів власного виробництва або ввезених на територію України всіма національними оптовими дистриб’юторами, які звернулися до виробника чи імпортера лікарських засобів щодо укладення договору купівлі-продажу.

Парламентарії пропонують також заборонити наносити на первинній та вторинній упаковці лікарських засобів будь-яку рекламу та інформацію рекламного характеру, які можуть сприяти просуванню такого товару на ринку. Зокрема — формуванню думки про винятковість чи перевагу лікарського засобу порівняно з таким самим лікарським засобом без нанесення подібної інформації. Це може вводити споживачів лікарських засобів в оману, сприяти популяризації окремих суб’єктів господарської діяльності, вважають законотворці. Утім, заборона не стосуватиметься інформації, яка містить відомості про виробника чи власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та їхніх логотипів.

У пояснювальній записці, яка супроводжує законопроект, вказується на те, що аналогічне положення про покладання на оптових дистриб’юторів певних зобов’язань передбачається новою редакцією закону про лікарські засоби (від 28 липня 2022 року № 2469-IX), який планують ввести в дію після завершення воєнного стану. Але таке положення відсутнє в чинному законі. Це дає можливість недобросовісним операторам фармацевтичного бізнесу, використовуючи сучасні маркетингові можливості на фармацевтичному ринку, ігнорувати вимоги законодавства, чесної конкуренції на ринку та соціальної орієнтації їхньої діяльності, наголошують законотворці. Вони вказують на те, що на зустрічі голови Антимонопольного комітету з представниками дистриб’юторських компаній з різних регіонів України зазначалося: на ринку є низка чинників, які перешкоджають вільній конкуренції та у підсумку призводять до здорожчання ліків для кінцевого споживача. Саме з цими чинниками пов’язана необхідність закріпити на рівні закону положення щодо покладання на виробників, імпортерів та національних дистриб’юторів лікарських засобів зобов’язань із забезпечення населення лікарськими засобами та їх фізичної доступності.

Профільним у розгляді цього проекту змін визначено парламентський Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.