Художниця з Донецька робить унікальні портрети з використаної жуйки
Анна-Софія Матвєєва — художниця в третьому поколінні. «Я зростала поряд з картинами і фарбами, закінчила художнє училище... Але в років 15 настав переломний момент, коли подумала, що ненавиджу все це, і кілька літ узагалі не брала до рук пензлик-олівець», — зізнається дівчина.
І вона зайнялася хіромантією, графологією та ворожила на картах Таро. «Не вважаю себе екстрасенсом, просто непогано розбираюся в людях, у мене хороша інтуїція... Спочатку це було хобі, а потім стало способом заробітку».
До мистецтва Анну-Софію повернув коханий: його фактурне фото надихнуло дівчину написати портрет. І раптом повернулося бажання малювати, з’явилося багато замовлень. Перший «жуйний» портрет донеччанка зробила в січні цього року. «Був мільйон ідей: творити роботи з цвяхів, сміття — чого завгодно. Але саме в жуйках побачила певний символізм. Це як колективне зізнання в любові», — каже Матвєєва.
Художниця робить картини тільки з культової жуйки «Love іs...», на одну роботу потрібно від 500 до 1000 брусочків. Анна-Софія привозить блоки гумки до одного з донецьких кафе, а потім забирає звідти «оброблений» зубами відвідувачів матеріал. «Можу довго виношувати ідею портрета, але коли з’являється цілісний образ, усе роблю швидко: полотно покриваю акрилом і наліплюю жуйки. Зазвичай використовую природні кольори гумок або змішую матеріал у руках. Щоб жуйки не здерлися, покриваю лаком — тримається мертво, мені здається, найдовговічніший матеріал обрала».
Знайомі Анни-Софії вже охрестили незвичайну техніку «жевописом». Портрети донеччанки «дволикі»: «жуйний» Елтон Джон дуже схожий на Бориса Моїсеєва, Іван Ургант — на Ігоря Талькова, друг художниці — на Сергія Прокоф’єва, Стіва Джобса публіка називає Леніним, і тільки для Луческу ще не знайшлося порівняння.
Герой картини майже завжди — чоловік. Матвєєва пояснює: «Мене правильні риси обличчя приваблюють мало. Усі жінки в нас гарні, із зачіскою, макіяжем — немає за що зачепитися, а чоловіки не приховують своєї зовнішності: щетина, нерівні зуби».
Здебільшого донеччанка працює як портретист, малює аквареллю, акриловими фарбами в техніці активного живопису: за три-п’ять хвилин на великому полотні долонями створює перевернуте зображення людини.
Матвєєва уникає пафосних слів про творчість: «Потрібно просто любити те, що робиш, і робити те, що любиш — це головний чинник успіху. Але іноді, щоб усвідомити, яка справа тобі до душі, потрібно на деякий час зупинитися, і все прийде саме, як трапилося зі мною». Про Анну-Софію знімали сюжети журналісти з Бразилії, Росії і Японії, художниця отримує запрошення від європейських галерей і замовлення з Америки, але поки що їй комфортно працювати в Донецьку. Вона розповідає: «Нещодавно почала вчитися гри на піаніно — мріяла про це з дитинства! Півтора року тому переборола страх води та глибини, нині займаюся дайвінгом, занурююся на понад 20 метрів. Тепер мрію здолати страх висоти, для мене найстрашніше катування — оглядове колесо».
Донецька область.
На знімку: художниця (ліворуч) і її робота.
Фото надане Анною-Софією МАТВЄЄВОЮ.
