Зокрема, цей комітет здійснює законопроєктну роботу, підготовку і попередній розгляд питань стосовно усіх видів транспорту, дорожнього господарства, поштового зв’язку, безпеки на транспорті, торговельного мореплавства, акваторії, повітряного простору України. Крім того, до предметів відання транспортного комітету віднесено питання стосовно стратегії та пріоритетів розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури України, доступу до об’єктів інфраструктури, державної політики у сфері відновлення транспортної інфраструктури, що постраждала внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Про плани, які стоять перед парламентаріями цьогоріч, журналіст «Голосу України» розпитав голову Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юрія Кісєля (на знімку).
— Юрію Григоровичу, досить серйозне навантаження на структуру парламенту з 22 народних депутатів. Як справляєтесь?
— Так, роботи чимало. Робота нашого комітету зорганізована в десяти підкомітетах. Кожен охоплює свій напрям: залізничний, автомобільний, морський, річковий, авіаційний, трубопровідний транспорт. Окремі підкомітети опікуються питаннями автошляхів та дорожнього господарства, безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті, поштового зв’язку.
Враховуючи прийняту Верховною Радою 29 липня 2022 року постанову «Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції» № 2483-ІХ, у комітеті також утворено підкомітет з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.
Цільові підкомітети разом з органами державної влади, зацікавленими сторонами, установами та організаціями опрацьовують відповідні законопроєкти і готують їх до розгляду на засіданні комітету. Далі — рішення щодо кожного законопроєкту приймають усі члени комітету та проєкт виноситься на розгляд на пленарне засідання Верховної Ради...
Окремо відзначу злагоджену, конструктивну та плідну роботу голів підкомітетів та всіх членів комітету, який я очолюю. Навіть коли на розгляді доволі складні проєкти законів, ми знаходимо рішення. Зазначу, що прийняттю будь-якого проєкту як закону передує значна і не завжди видима для багатьох робота в комітеті, що включає опрацювання безпосередньо самих законопроєктів, доданих до них документів і матеріалів, вивчення та здійснення аналізу питань і проблем галузі, які передбачається врегулювати положеннями цих законопроєктів. До цього додайте систематизування наданих до законопроєктів висновків, зауважень і пропозицій від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, галузевих профспілок, громадських організацій та асоціацій, бізнесу, українських та міжнародних експертів, проведення різноманітних заходів (засідань профільних підкомітетів, робочих груп, круглих столів, нарад тощо), під час яких обговорюються окремі аспекти та положення законопроєктів, готуються їхні нові редакції та інше...
Така копітка робота потрібна для прийняття виважених рішень, що забезпечать впровадження актуальних і нагальних законодавчих змін та реформ, які сприятимуть в подальшому досягненню позитивного ефекту та результатів для громадян, бізнесу та держави загалом.
Крім того, вагома робота проводилася із забезпечення виконання контрольної функції комітету.
— Окресліть завдання, які стоять перед комітетом у цьому році?
— 23 червня 2022 року Європейська Рада ухвалила рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, а вже 14 грудня 2023-го Європейська рада вирішила розпочати переговори щодо вступу України до ЄС. Тому одне з важливих завдань, які стоять нині перед усім парламентом — це підготовка законодавства до євроінтеграційного процесу, відповідно — і перед нашим комітетом. Нагадаю, що Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода про асоціацію), яка в повному обсязі набула чинності ще в 2017 році, закріплено зобов’язання України впровадити в національне законодавство положення понад 50 директив і регламентів Європейського Парламенту у сфері транспорту та поштового зв’язку. Значна частина цих актів права ЄС стосуються інфраструктурної складової галузі й містять щодо неї певні вимоги технічного характеру, відповідність яким має бути забезпечено на національному рівні.
Комітет уже провів суттєву роботу, що забезпечило прийняття Верховною Радою так званих євроінтеграційних законів. Це абсолютно нові базові галузеві закони. Зокрема, Закон «Про внутрішній водний транспорт» розроблявся в Україні понад десять років, а був прийнятий саме Верховною Радою дев’ятого скликання. Закон «Про мультимодальні перевезення» вперше визначив правові та організаційні засади перевезень вантажів двома або більше видами транспорту на підставі єдиного договору мультимодального перевезення.
Закон «Про поштовий зв’язок» вперше за понад 20 років встановив сучасні правила гри та приводить регуляторну базу у сфері надання послуг поштового зв’язку у відповідність до Угоди про асоціацію, запроваджує сучасні терміни та продукти, зокрема, електронну марку, поштомати, кур’єрську доставку тощо.
Інноваційними були також законодавчі ініціативи стосовно управління безпекою автомобільних доріг; щодо вдосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України; щодо розвитку авіації загального призначення, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, встановлення додаткових механізмів здійснення ефективного контролю за забезпеченням безпеки авіації та дерегуляції господарської діяльності в галузі цивільної авіації...
— Але роботи попереду ще багато?.. У найближчій перспективі чим займатиметься комітет?
— У планах на 2024 рік є ще декілька євроінтеграційних законопроєктів, з підготовки яких комітет визначено головним та які перебувають на розгляді. Серед них проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу» (реєстр. № 4560). Цей документ покликаний вдосконалити законодавче врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні, аби задовольнити потреби суспільства й економіки у перевезенні пасажирів та вантажів, а також безпеки перевезень і, звісно, адаптувати відповідні норми вітчизняного законодавства до норм актів ЄС згідно з Угодою про асоціацію. Зокрема, йдеться про імплементацію положень регламенту (ЄС) № 1071/2009 Європейського Парламенту та Ради.
Нагадаю, що цей законопроєкт уже прийнято Верховною Радою в першому читанні за основу. До другого читання подано 140 поправок, які нині опрацьовує комітет.
Окремо хотів би зупинитися на законопроєктах «Про залізничний транспорт України» (реєстр. № 1196 та № 1196-1), які готуються до розгляду в першому читанні. Мета — імплементувати в національне законодавство у сфері залізничного транспорту 11 основних директив і регламентів ЄС та презентувати нову модель ринку залізничних перевезень, подібну до європейських залізничних систем.
Особливе місце в цьому документі займає встановлення правових основ технічного регулювання для забезпечення інтероперабельності. Звісно, процес практичного забезпечення технічної сумісності залізничної системи України відповідно до європейських вимог — процес довготривалий, з огляду на певні відмінності та різні стандарти, що склалися історично між інфраструктурою простору — «1435» та «1520». Крім того, модернізація та перехід на європейську систему стандартів тягне за собою необхідність залучення значних коштів, що на сьогодні — дуже складне питання...
Однак, робочою групою з представників Мін-інфраструктури, АТ «Укр-залізниця» і членів комітету фіналізуються напрацювання оновленого тексту законопроєкту про залізничний транспорт, який має врахувати реалії та виклики сьогодення, а також — особливості функціонування залізничного транспорту в післявоєнний час. Ми повинні зважати на зміни, які відбулися в законодавстві ЄС у сфері залізничного транспорту. За результатами обговорення на засіданні підкомітету з питань залізничного транспорту документ буде винесено на розгляд на засідання комітету...
Робота триває майже над десятком законодавчих ініціатив, пов’язаних з євроінтеграційним процесом держави. Крім того, очікуємо на подання від уряду підготовлених Мін-інфраструктури відповідних законопроєктів стосовно діяльності різних сфер транспортної галузі.
— Юрію Григоровичу, які цьогоріч з огляду на важку війну стоятимуть виклики перед вітчизняною транспортною галуззю?
— Постійні обстріли й значні руйнування об’єктів інфраструктури, порушення звичних маршрутів перевезення пасажирів і вантажів стали невідворотним наслідком повномасштабного вторгнення рф. Крім того, обмеженість фінансових та інших ресурсів у зв’язку зі складною економічною ситуацією негативно вплинула та продовжує впливати на наші можливості та потреби і, відповідно, на наші цілі і завдання.
На сьогодні є багато викликів та завдань, які стоять перед нами як командою Президента Володимира Зеленського, політичної партії «Слуга народу», що були обрані народом України та прийшли у владу, щоб змінювати на краще нашу державу. При цьому командна робота передбачає координацію дій та рішень на всіх рівнях влади.
У найближчій перспективі наша команда продовжуватиме готувати законодавчу базу для ліквідації наслідків збройної агресії, відновлення транспортної інфраструктури та перерваних логістичних ланцюжків. Також займатимемося питаннями відновлення та розвитку експортно-логістичного потенціалу України з урахуванням транспортної мережі TEN-T, нам необхідно освоювати нові маршрути та ринки. Продовжуватимемо втілювати ідею цифровізації ринку транспортних послуг, намагатимемося якісно спростити умови роботи для бізнесу та забезпечити доступність транспортних послуг для співгромадян.
Наше першочергове завдання як парламентського комітету забезпечити законодавче підґрунтя для досягнення поставлених Президентом України й керівництвом Верховної Ради цілей та підвищити спроможності держави втілити у реальність реформи й зміни. До того ж, врахувавши непросте воєнне сьогодення та труднощі й перепони, які виникають у зв’язку з цим. Заплановане — цілком досяжне. Та головне, звісно, це наша Перемога та мир в Україні.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.