Тепер нам треба гармонізувати наше законодавство із тисячами європейських нормативно-правових актів, а це непроста і тривала робота. На цьому наголосив народний депутат від фракції «Слуга народу» Дмитро Микиша, підсумовуючи результати круглого столу «Європейська політика згуртованості: як відкрити двері до європейських фондів».
За словами парламентарія, нам доведеться провести шалену роботу й добряче поборотися за те, щоб офіційно опинитися в європейській родині. «17480 законодавчих актів Європи, що прямо чи опосередковано стосуються реформи децентралізації та політики згуртованості! І це не весь перелік», — зауважив він. Водночас, переконаний народний депутат, боротися є за що: «Європейські структурні та інвестиційні фонди із загальним фінансовим кошиком у понад 1,2 трильйона євро... Якщо вважаєте, що нам вони не дістануться за жодних обставин, то хочу навести приклад сусідньої Польщі, яка отримає більш як 70 мільярдів євро дотацій протягом 2021—2027 років».
Організатором круглого столу, під час якого обговорювали наші європейські перспективи, виступила громадська організація «Інститут громадянського суспільства» у межах реалізації проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів», що здійснюється за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».
Захід зібрав майже 90 учасників у форматах офлайн і онлайн. Окрім народних депутатів, які представляють Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, до нього також долучилися керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад В’ячеслав Негода, голова Національної академії державного управління Наталія Алюшина, представники центральної влади, місцевого самоврядування, експерти у сфері регіонального розвитку, представники асоціацій місцевого та регіонального самоврядування, науковці та громадські діячі. Вони говорили про виклики, які стоять перед Україною на шляху до європейської політики згуртованості та доступу до європейських фондів. Йшлося також про підтримку діалогу й координації між ключовими заінтересованими сторонами.
«Ми багато чуємо про те, скільки вже зроблено на шляху до вступу в Європейський Союз, — зауважує з цього приводу Дмитро Микиша. — Скільки доклали зусиль і скільки ще доведеться. А й справді — скільки? Де ми зараз на цьому шляху і яка відстань до кінцевого результату — вступу»? Саме так народний депутат на своїй сторінці у Фейсбуці окреслив тематику питань, які порушували під час круглого столу.
Поляки для того, щоб досягти свого результату, пройшли шлях у 20 років, зробили і виправили певні помилки й у результаті вибудували спроможні інституції, акцентує Дмитро Микиша. Головний керівний орган, що займається в Польщі відповідними питаннями — Міністерство фондів та регіональної політики. До його складу входять 1114 співробітників. Натомість у нашому об’єднаному Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури, разом із профільним заступником міністра, налічується 50 людей. «Скажіть, будь ласка, що саме ми зможемо впровадити та інтегрувати на рівні виконавчої влади національного рівня?» — запитує парламентарій.
Але проблема, за його словами, не просто в кількості людей у профільному міністерстві. Маємо також критичну ситуацію з фахівцями на обласних рівнях та на рівнях громад по всій країні. «Де брати і як виховувати, навчати відповідних фахівців для всіх інституцій, у які маємо залучати мільярди євро, — цікавиться народний депутат. — Де взяти спеціалістів у такій кількості для органів місцевого самоврядування, для агенцій регіонального та місцевого розвитку, для того ж міністерства та служб»? Йдеться про людей, котрі мають розумітися на євроінтеграції, проєктному менеджменті, знати як мінімум англійську та французьку мови... «Знадобиться щонайменше 5000 таких спеціалістів для всіх рівнів управління в державі. І це один з найтяжчих викликів у євроінтеграції», — переконаний парламентарій.
Державна служба в нашій країні перебуває не в кращому стані, констатує Дмитро Микиша. Серед ключових проблем, за його словами, — низькі заробітні плати. «Нехай вас не вводять в оману високі оклади з преміями окремих керівників. Держслужба — це десятки тисяч людей на багатомільйонну Україну, і там ситуація погана. А з першого січня Мінфін ще більше урізав ці зарплати», — пояснює політик. Він розповів про масове звільнення людей зі служби. Наприклад, торік, за його інформацією, звільнилося майже 20 відсотків фахівців, а це — кожний п’ятий. Раніше цей показник не перевищував 10 відсотків.
На його переконання, треба сприяти залученню молодих, амбітних та професійних кадрів. Водночас народний депутат переконаний, що у країні багато тих, хто хотів би допомогти розбудовувати державу та побудувати нову Україну.
Фото зі сторінки Дмитра Микиши у Фейсбуці.