Максим Ткаченко: «Наше завдання — знайти комфортне житло для переселенців, а не просто поставити галочку».

Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради з захисту внутрішньо переміщених осіб розробила законопроект № 10382, який надає чіткі критерії для позбавлення виплат, але зберігає їх для значної кількості переселенців до кінця воєнного стану чи до їхньої інтеграції у громади.

Про це «Голосу України» розповів народний депутат із фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко. Він — заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, член ТСК з захисту переселенців та співголова громадської організації «ВПО України».

— В Україні майже п’ять мільйонів зареєстрованих переселенців. З 1 березня частина внутрішньо переміщених осіб втратять допомогу від держави, бо для виплат оцінюватимуть сукупний дохід родини. Що ви думаєте про такий підхід?

— Виплати отримують 2,6 мільйона переселенців. Після 1 березня автоматично їх продовжать, за підрахунками нашої Тимчасової спеціальної комісії із захисту ВПО, лише 800 тисячам. Це українці з пенсією до 9444 гривень, особи з інвалідністю I чи II групи, тяжкохворі діти, діти з інвалідністю, сироти, особи до 23 років, позбавлені батьківського піклування.

Наша ТСК розробила законопроект № 10382, який надає чіткі критерії для позбавлення виплат, але зберігає їх для значної кількості переселенців до кінця воєнного стану чи до їхньої інтеграції у громади. Дві-три тисячі гривень на місяць, які ви-плачують переселенцям, — це копійки, але вони допомагають сплачувати за оренду.

У жодному разі не йдеться про те, щоб толерувати безробіття серед працездатних ВПО. Але як бути багатодітним матерям із при-
фронтових територій, які не можуть залишити дитину в дитсадку, бо в тих регіонах він не працює? Найбільше зареєстрованих переселенців на кінець минулого року, за даними Мінсоцполітики, налічувалось у Донецькій та Харківській областях.

Як бути тим, хто живе в селах, де знайти роботу — це надскладне завдання. Як звітували на засіданні комісії керівники обласних військових адміністрацій, переважна кількість переселенців живуть у невеликих містах і селах.

Тому держава має зберегти виплати для тих, хто не може працювати. В інших випадках, звісно, державна політика має бути спрямована на працевлаштування ВПО.

— Наскільки реально, що законопроект про продовження виплат, Верховна Рада ухвалить швидко?

— Сподіваюся, найближчим часом він буде винесений до сесійної зали — ми з колегами по ТСК ухвалили відповідне звернення до спікера та голів фракцій.

Підкреслюю, законопроект встановлює чіткі критерії для позбавлення виплат і не має на меті саджати ВПО на голку утримання. Я як народний депутат розумію: держава не може дозволити собі таку розкіш. Так, внутрішньо переміщені особи отримують копійки, але якщо помножити їх на кількість переселенців, то виходить величезна сума для країни, що воює.

Серед запропонованих нами умов для позбавлення виплат — повернення особи додому, на тимчасово окуповану територію або в зону бойових дій, виїзд за кордон без поважних причин, наявність житла понад 25 «квадратів» на сім’ю або від 13,65 квадратного метра на особу. Передбачено, що не отримуватимуть ви-плати й ті особи, які вже долучилися до державної програми єОселя або отримали компенсацію за житло в рамках єВідновлення. Також допомоги не матимуть переселенці, які мають середньомісячний дохід більш як 14200 гривень на особу.

— По країні є тисяча приміщень, які можна використати під тимчасове житло для переселенців, казали ви в інтерв’ю Укрінформу. Що заважало ухвалити це рішення без парламентської ТСК — немає політичної волі на місцях чи бракує законодавчої основи?

— Бракує і бажання на місцях, і законодавчої основи. Нещодавно відбулося триденне засідання ТСК щодо забезпечення безплатним житлом переселенців. Ми заслухали керівників усіх ОВА та очільників 10 найбільших міст.

Є області, де це питання стоїть на порядку денному: ми побачили залученість обласного керівництва, бажання розв’язати проблеми переселенців. Вони шукають спонсорів, будують соціальне житло, започатковують спецпрограми для ВПО. А є області, які здивували своєю байдужістю. Надіслали якісь відписки, а керівники до пуття не могли відповісти на жодне запитання. Очевидно, що там робота з переселенцями ведеться лише на папері.

З іншого боку, потрібні й законодавчі ініціативи. На рівні парламенту необхідно ство-рити правовий акт, який дасть змогу провести інвентаризацію всього житлового фонду, який можна використати для ВПО. Наше завдання — напрацювати механізм аудиту, об’єднати зусилля держ-структур, які реально можуть допомогти переселенцям. Це ОВА, Фонд держмайна, АРМА — агенція, що займається управлінням заарештованим майном, серед якого багато російських активів. Наприклад, є приблизно 500 житлових об’єктів, які можна розглядати як житло для переселенців, але немає механізму, як туди їх тимчасово заселити.

— Чи це єдиний варіант надати людям тимчасове житло? Як ви ставитеся до модульних містечок?

— Наше завдання — знайти комфортне житло для переселенців, а не просто поставити галочку, що їм щось за-
пропонували, а вони, мовляв, відмовились.

Кожен об’єкт, який може бути потенційно придатний для проживання ВПО, буде інвентаризований. Так з’явиться інформаційна база даних для переселенців із класифікацією житла: «придатне для проживання», «потребує поточного ремонту», «потребує капітального ремонту» тощо. Ця база потрібна і для того, щоб залучати міжнародних донорів, благодійні організації для покращення умов переміщених осіб.

— Ви часто спілкуєтеся з переселенцями. Чи є дієвою програма компенсацій єВідновлення, що про неї кажуть на місцях?

— Ця програма дієва, люди вже почали отримувати компенсацію за зруйноване під час бойових дій житло. Але ми у ТСК, як переселенці, як амбасадори ВПО в Україні, думаємо, що програму потрібно трохи вдосконалити.

Найближчим часом подаємо до парламенту законопроект, який встановлює пріоритетне право окремих категорій переселенців отримати компенсації на ремонт або житлові сертифікати в рамках єВідновлення. Ідеться про людей з інвалідністю, пенсіонерів, дітей з інвалідністю.

— Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович восени в інтерв’ю «Форбс» казала: «Зі статусом ВПО деякі люди живуть десять років. Це абсурд, коли на людину на все життя повісили цей ярлик». Мінреінтеграції розробляє закон, щоб обмежити цей статус п’ятьма роками. Як ви до цього ставитеся?

— Справа не в ярликах, а в тому, наскільки якісне життя вдалося почати людині на новому місці. Не можна всіх ставити в один ряд та встановлювати дедлайни — у кожного своя історія.

Є чимало успішних прикладів релокованого бізнесу, відкриття власної справи, переква-
ліфікації, придбання житла. Але є й інші ситуації — я як співзасновник громадської організації «ВПО України» з ними стикаюся частіше. «Ніде жити», «немає грошей», «не можу знайти роботу», «нічим платити за перенавчання». Це тисячі звернень до хабів «ВПО України», яких понад 20 по країні. Переселенці чекають підтримки, розуміння та вдячності за те, що залишилися в країні у найскладніший час, щоб працювати заради Перемоги.

— Уряд готує фундаментальний законопроект про захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Які права переселенців у сучасній Україні треба захистити насамперед?

— Переселенці — такі самі українці, як усі, вони потребують захисту прав і свобод. Відмінність у тому, що життя ВПО помістилось в одну валізу, і вони починають життя з чистого аркуша. І це не метафора, а факт. Повторюся: є переселенці, яким вдалося влаштуватися на хорошу роботу, купити житло, але їх не більш як п’ять відсотків, мені здається. Переважно вони потребують державної підтримки для старту.

Цифра

3
відсотки вартості житла — такий розмір власного внеску за програмою іпотечного кредитування Держмолодьжитло, термін повернення кредиту — до 30 років, відсоткова ставка — 3 відсотки річних. «Головне, що в цій програмі не потрібно на старті мати велику суму грошей. Мені здається, що ці умови підйомні для переселенців», — пояснив народний депутат Максим Ткаченко.

Цитата

«Війна змінила пріоритети. У воєнний час ми маємо бути в рази ефективніші, витриваліші, креативніші. Сучасна Європа не знала таких воєн, цивілізований світ не міг уявити, що у XXI столітті можливі терор та геноцид, з якими до нас прийшла росія. Тому й немає готових механізмів, як повинна працювати економіка під обстрілами, як забезпечити соціальну політику, як прогнозувати майбутнє. Усе це ми на-
працьовуємо самі й дуже швидко».

Максим Ткаченко.

До речі

До багатьох законопроектів, які пройшли через парламентський Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій,  мали стосунок народні депутати-переселенці, співзасновники ГО «ВПО України» Максим Ткаченко, Руслан Горбенко, Сергій Козир. Серед таких законів — про регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території; про національні меншини; щодо формування фондів соцжитла для ВПО.

Тим часом

У Комітеті з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій прийнято рішення про створення робочої групи, яка напрацьовуватиме законопроект про надання компенсацій за різні види знищеного та пошкодженого війною майна.

Фото Вадима САРАХАНА.