Доопрацювання до другого читання законопроекту №1660-Д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро і Національного агентства з питань запобігання корупції) тривало бурхливо. Автори законопроекту, котрі входять до складу Комітету з питань запобігання та протидії корупції — Юрій Луценко, Сергій Лещенко, Єгор Соболєв, Володимир Парасюк, Юрій Дерев’янко та інші, — домовилися на основі кількох альтернативних законопроектів виробити єдиний узгоджений проект. Зрештою, більшість членів комітету — 16 із 18 — підтримали рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому.
Під час підготовки законопроекту до другого читання було подано 243 поправки, з яких частково враховано 64, відхилено 170. Поправки до законопроекту внесли 29 народних депутатів. Найбільше суперечок серед парламентаріїв викликали норми законопроекту щодо призначення та звільнення керівника Антикорупційного бюро та процедура конфіскації майна високопосадовців-корупціонерів.
Члени комітету так і не узгодили поправку про призначення Президентом директора Антикорупційного бюро за підсумками роботи конкурсної комісії. Цю поправку було вирішено винести на окреме голосування, щоб сесійна зала визначила остаточну процедуру призначення директора.
Усі політичні сили сходяться в тому, що повинна бути політична відповідальність за діяльність Антикорупційного бюро, а його керівник має бути незалежним. Однак дві фракції — БПП і «Народний фронт» — виступають проти передачі конкурсній комісії права подавати Президенту на автоматичне затвердження одну кандидатуру з обраних. «Президент із Верховною Радою повинні приймати рішення про директора бюро», — вважає голова комітету Єгор Соболєв. Директор Антикорупційного бюро призначатиметься на сім років, його звільнення можливе через проведення міжнародного аудиту. Багато зауважень у депутатів і стосовно того, що директор Антикорупційного бюро повинен мати юридичний досвід не менш як 10 років.
Наразі конкурсна комісія з обрання директора Антикорупційного бюро отримала документи від 155 кандидатів. За умовами конкурсу кандидати мали надіслати поштою пакет документів до 11 лютого включно. Зранку 12 лютого конкурсна комісія, як розповів журналістам її секретар Захаров, мала розпочати відкривати пакети.
Ще одна суперечлива норма — конфіскація майна корупціонерів. Депутати погодили таку норму: якщо майно належить фізичним особам, то питання його конфіскації вирішуватимуть через кримінальний процес, норму про спецконфіскацію, а якщо майно належить юридичним особам, офшорним компаніям — через цивільний процес, і в разі неявки відповідача справу можуть розглядати в суді й без нього. Водночас лідер фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко після розгляду цього питання на засіданні комітету розповів журналістам, що серед депутатського корпусу чиниться великий спротив цій нормі, оскільки «десятки депутатів приміряють її під себе».
Засідання антикорупційного комітету традиційно проходять відкрито, за участі преси. Однак народний депутат Тетяна Чорновіл («Народний фронт»), активний борець із корупцією ще з часів Майдану, автор багатьох поправок до законопроекту, дуже обурювалася, що такий вагомий закон «пробігли» у комітеті за 15 хвилин, без ретельного обговорення, та так і не збагнула, чи врахували її поправки. Чорновіл висловила стурбованість, що під загрозу конфіскації майна можуть потрапити мільйони громадян, котрі не зможуть пояснити походження своєї власності чи активів на суму понад 300 тисяч гривень, і будуть порушені їхні конституційні права. І що Антикорупційному бюро хочуть надати функції навіть вищі, ніж у суду. Натомість Єгор Соболєв пояснив, що функції Антикорупційного бюро хочуть зрівняти з іншими правоохоронними органами.
***
На вчорашньому вечірньому засіданні Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції».
