На Полтавщині відзначили 90-річчя від дня народження Івана  Третяка — Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці, уславленого радянського полководця (на знімку).

Іван Третяк народився 20 лютого 1923 року в селі Мала Попівка Хорольського району Полтавської області. Його батько Мойсей Ілліч і мати Парасковія Омелянівна були потомственими селянами й сина свого бачили спадкоємцем хліборобського роду. Тож після семирічки Іван вступив до Полтавського сільгосптехнікуму. Навчався старанно, але 1939 року, коли відбувалися бої в районі Халхін-Голу, він, хоча мав непризовний вік, пише листа наркому оборони СРСР Ворошилову про дозвіл вступити до військового училища. Прохання хлопця нарком задовольнив. І вже в листопаді 1939-го Третяк їде до Астрахані, де склав вступні іспити у стрілецько-кулеметне училище.

Перед самою війною 18-річний Іван Третяк став лейтенантом. Мрія захищати Батьківщину здійснилася в грізний час! У складі 19-ї стрілецької бригади, сформованої здебільшого з курсантів, молодому командирові роти, а потім і заступникові командира батальйону довелося брати участь в оборонних боях на Західному фронті, відступати, часто силами однієї лише роти прикриваючи відхід бригади.

Іван Мойсейович казав, що йому завжди таланило з командирами. Було в кого вчитися! 

Після першого поранення в січні 1942-го Третяк потрапляє до 5-ї армії генерала Леоніда Говорова. Тут пройшов, як то кажуть, і Крим, і Рим. Через кілька місяців він став командиром стрілецького батальйону, потім заступником командира полку. 

У серпні 1944 року майор Третяк вже командир 87-го гвардійського стрілецького полку. А було йому тоді лише 22!

У боях на напрямку Мінськ—Орша комбат Третяк отримує друге поранення.

...Літо 44-го. Попереду Пушкінські Гори, де жив і творив великий російський поет. А за 80 кілометрів — містечко Опочка. Комбат Третяк отримав завдання: прорватися до річки Великої, форсувати її й у взаємодії з танкістами комбата Івана Кравченка заволодіти околицею містечка. Нічний бій був швидким. Завдання — виконано. 15 липня 1944 Опочка, окупована ще в липні 1941 року, була визволена. Комбат Іван Третяк став Героєм Радянського Союзу. А після війни — почесним громадянином Опочки.

На початку листопада 1944 року, вже будучи командиром полку, Третяк отримує третє тяжке поранення. Та після госпіталю знову повертається до рідного полку й бере участь у розгромі Курляндського угруповання німецьких військ.

...Після війни закінчив Військову академію імені Фрунзе, згодом —Академію Генштабу (із золотою медаллю). Служив начальником штабу армії в Групі радянських військ у Німеччині, командував армією в Закавказькому військовому окрузі. Став генерал-лейтенантом, командував військами Білоруського військового округу, а з 1976 року — Далекосхідного округу. Тут за 16 років служби став генерал-полковником, пізніше — й генералом армії.

І. Третяк обирався депутатом Верховної Ради СРСР чотирьох скликань. Обирали його депутатом і земляки-полтавці. У 1982 році отримав звання Героя Соцпраці. Небагатьом воєначальникам дісталася честь носити на грудях ці дві зірки — за подвиг і за труд.

Із 1986 року Третяк — головний інспектор —заступник міністра оборони СРСР. Пізніше — головком військ Протиповітряної оборони — заступник міністра оборони СРСР. У листопаді 1991 року, прослуживши в армії 52 роки, вийшов у відставку.

Військовий журналіст Микола Афіногенов згадував, що коли на початку 1990-х років у Російській армії взялися реформувати протиповітряні сили, вирішили запросили до начальника Генштабу всіх живих на той час головкомів. Покликали й Третяка. Зібралися, чекають... А Івана Мойсейовича все немає! І ось нарешті двері кабінету відчиняються і на порозі з’являється дідусь: у руках «авоська», а в ній батон і два пакети кефіру. Після цього, кажуть, серйозної розмови вже не вийшло. Ось таким простим чоловіком доживав свій вік Іван Мойсейович. Він помер 3 травня 2007 року на 84-му році життя.

...Славного земляка вшанували в Хоролі. Біля його пам’ятника в центрі міста відбувся мітинг за участі голови райради Олександра Хрипка, голови рай-держадміністрації Сергія Полупана, сільських голів, депутатів, учнів, студентів, громадськості. 

Про бойовий шлях Івана Третяка розповів голова ради районної організації ветеранів Дмитро Кражан. На мітингу виступили міський голова Ігор Свириденко, сільський голова Новоаврамівки Дмитро Самчук, учениця Хорольської гімназії, представник молодіжного парламенту Хорольщини Анастасія Дудка.

Полтавська область..