Усі й усюди говорять про мікрофлору кишечника: лікарі в поліклініці, фармацевти в аптеці, рекламні ролики по телевізору. А що це взагалі таке — мікрофлора? Невже вона настільки важлива для нашого організму?
Світлана КРОТОВА.
Дніпропетровська область.
Відповідає мікробіолог Ніна УВАРЕНКО:
— Мікрофлора — це бактерії, гриби, дріжджі та інші найпростіші організми. Перші бактерії потрапляють в організм новонародженого уже в пологових шляхах, і протягом кількох тижнів відбувається активна колонізація кишечника. Поселення флори закріплюються на слизовій оболонці кишечника, просторі між ворсинками й утворюють щільний бактеріальний шар, так звану біоплівку.
У кишечнику людини живе приблизно 100 трильйонів бактерій. Число настільки велике, що навіть складно його уявити. За кількістю клітин бактерій більше за наші власні в 10 разів. Немає двох людей з однаковим набором бактерій: відмінності пов’язані з наявними видами, також можуть існувати сотні інших бактерій, що змагаються за середовище проживання.
Звичайними представниками нормальної мікрофлори є біфідобактерії, лактобацили, бактеріоди, ентерококи й кишкова паличка, які становлять 99% усіх мікроорганізмів, що населяють кишечник. Однак 1% від загального числа мікробів — це умовно-патогенні бактерії: стафілококи, клостридії, синьогнійна паличка, протей та інші.
Оскільки біфідо- і лактобактерії виробляють молочну кислоту, їх прийнято називати молочнокислими бактеріями. Створюючи кисле середовище, біфідобактерії перешкоджають розмноженню патогенної, гнильної й газотвірної мікрофлори кишечника.
Біфідобактерії виробляють цілу низку незамінних амінокислот, вітамінів — К, С, РР, В6, В12 і, що дуже важливо, сприяють їхньому всмоктуванню. Без діяльності корисних бактерій неможливе краще засвоєння заліза, кальцію, вітаміну Д, тобто вони мають антианемічну й антирахітичну дію.
Мікрофлора кишечника вважається найбільшим органом імунної системи. З перших днів життя людини в кишечнику формуються особливі клітини — імуноцити, що згодом виробляють захисні антитіла — імуноглобуліни, які потім циркулюють у крові й лімфі. Другий важливий чинник імунітету — Пеєрові бляшки. Це скупчення лимфоїдної тканини, вони є пусковим механізмом імунітету в кишечнику. Імунна система, яка розташовується на слизовій оболонці кишечника, у самих клітинах і під слизовою, безперервно і невпинно перевіряє все, що їй пропонується, щоб встановити, чи є це в списку «заборони на вхід». Якщо ні, то речовина може пройти. Тому коли виникає запитання: як підвищити імунітет — першим пунктом є відновлення мікрофлори кишечника. Її склад майже повністю залежить від того, що ви їсте. Якщо, припустімо, ви щодня з’їдаєте булку на сніданок, то у вашому кишечнику житимуть бактерії, які харчуються булкою. Якщо ви зміните свою звичку й раптом станете їсти на сніданок ананаси, то вже через пару тижнів «булочні» бактерії залишать ваш організм і в їхнє поселення заїдуть «специ по ананасах». Звучить примітивно, просто хочу сказати, що мікрофлора кишечника залежить від раціону. Неповноцінне харчування, голодування, ендокринні розлади, стрес, інфекційні хвороби, вживання гормональних та інших препаратів, антибіотикотерапія — усе це істотно впливає на мікрофлору кишечника, насамперед пригнічуючи біфідобактерії. Слід переглянути ставлення до виробничих і особистих неприємностей. Корисно пити трав’яні збори з легкою седативною дією: чай з м’ятою, протягом 2—3 місяців вживати екстракт кореня валеріани. Деякі харчові продукти мають біфідогенну дію. Це морквяний сік, соя, екстракти — дріжджовий, гарбузовий, картопляний, рисовий, а також молочна сироватка, молозиво.
Чи знаєте ви, що за сукупною часткою своїх функцій кишечник стоїть на другому місці після головного мозку й випереджає спинний мозок? Що кишечник — найскладніша мережа зі 100 млн. нервових клітин, наш «ентеральний мозок», як називають його лікарі? Дуже важливо дбати про здоров’я цієї складної системи й розуміти, наскільки велике її значення для нас із вами, — набагато більше, ніж просте перетравлювання їжі.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.