Меморіальну дошку журналісту Іванові Гуменюку відкрито у місті Могилів-Подільський, що на Вінниччині, на будинку, де упродовж тридцяти років мешкав газетяр. Саме стільки часу він очолював міськрайонну газету «Наддністрянська правда».

З роками фронтовик дедалі частіше згадував фразу: «Снаряди падають усе ближче й ближче...» Промовляв її з усмішкою, жартома. Ми, його молоді колеги, не встигали за ним, настільки енергійним був редактор. Його творчу школу свого часу пройшли майбутні письменники Станіслав Тельнюк, Іван Волошенюк, Іван Глинський, Ніна Гнатюк і Михайло Каменюк. Наприкінці 1970-х — початку 1980-х Іван Васильович запросив на роботу чотирьох випускників факультету журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка — Валентина Вітковського, Івана Кокуцу, Григорія Кулівара й автора цих рядків. І то сталося не випадково. Бо кожен з цієї четвірки отримав направлення на навчання як активний автор міськрайонки. Іван Кокуца, який пізніше очолював Вінницьку молодіжку, працював на Українському радіо, був редактором журналу «Податковий вісник», дотепер зберігає посвідчення позаштатного кореспондента «Наддністрянської правди». Каже, що цей документ йому вручили ще у сьомому класі. Зробив це особисто редактор Іван Гуменюк.

В останній день червня нинішнього року наш учитель пішов з життя. Тоді й виникла ідея увіковічнити пам’ять про нього. Пропозицію про встановлення меморіальної дошки підтримали у правлінні Національної спілки журналістів України та обласній організації НСЖУ. На підставі їхніх звернень до міської влади Могилева-Подільського отримали дозвіл на встановлення пам’ятної дошки. Крім того, міський голова Петро Бровко вніс пропозицію обладнати на подвір’ї будинку, в якому проживав ветеран журналістики, скверик творчості — подвір’я вимостили тротуарною плиткою, під деревом встановили лавки. Фінансову й інформаційну підтримку надав докторант Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, відомий радіожурналіст Ігор Паримський, який особисто знав Івана Гуменюка.

Меморіальну дошку виготовив відомий на Вінниччині скульптор Микола Крижанівський. Він у свій час також працював у могилів-подільській міськрайонній газеті, яка нині має назву «Слово Придністров’я». Скульптор використав камінь-пісковик білого кольору та чорний граніт, створив з них розгорнуту газету. Відкриття дошки приурочили до дня народження журналіста — 15 вересня Івану Гуменюку виповнилося б 92 роки.

Вшанувати пам’ять відомого газетяра приїхали його колишні учні та колеги, а також ті, хто сьогодні працює в газеті «Слово Придністров’я» разом з редактором Ларисою Знак.

— Дуже по-людяному, коли учні так вшановують свого учителя, — наголосив голова ради ветеранів Могилів-Подільського району Петро Кубаль. — У мене залишилися найкращі спогади про роки роботи з колективом редакції, коли її очолював Іван Гуменюк.

— На прикладі життя і творчості Івана Гуменюка я навчаю студентів, як треба самовіддано служити обраній професії, — сказав у своєму виступі перед присутніми докторант Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Ігор Паримський. — Ініціюватиму запровадження в Інституті журналістики уроків пам’яті ветеранів нашої професії. Вони надзвичайно потрібні насамперед для студентів, майбутніх фахівців ЗМІ. Один з них присвятимо Івану Гуменюку.

— Це перший на теренах області пам’ятний знак редактору газети, — наголосив голова Вінницької обласної організації НСЖУ, заслужений журналіст України Василь Паламарчук. — З’явився він саме завдяки вдячним учням Івана Гуменюка.

Сусіди Гуменюків теж добре говорили про цю дружну й товариську сім’ю, батьки і діти в якій були уважними до людей. Про одне лише шкодували присутні — що поруч не було людини, яку згадували такими теплими і щирими словами, як той осінній день.

Вінницька область.

Довідково

Іван Васильович Гуменюк народився 15 вересня 1922 року в селі Кривохижинці Мурованокуриловецького району, що на Вінниччині. Після закінчення школи пішов працювати у місцеву газету. Воював на фронті. Був учасником прориву блокади Ленінграда. 20 лютого 1943-го отримав поранення. Після лікування у госпіталі працював на військовій радіостанції імені Шевченка. Нагороджений 3 орденами та 30 медалями. Закінчив Вищі газетні курси у Москві, працював у газеті «Молодь України». Повернутися до рідного райцентру змусили життєві обставини — треба було доглядати хворого батька. Івана Гуменюка призначили редактором районної газети. А через деякий час він очолив одну з найавторитетніших газет краю — могилів-подільську «Наддністрянську правду». Саме там сповна розкрився його талант організатора і журналіста. Видання вирізнялося не тільки цікавими і гострими публікаціями, а й зовнішнім оформленням, неодноразово експонувалося на виставках досягнень у Москві і Києві. Досвід журналістського колективу вивчали колеги з інших регіонів тодішнього Союзу.

Таким залишився у пам’яті журналіст Іван Гуменюк (ліворуч).

Першими після відкриття меморіальної дошки вшанували пам’ять Івана Васильовича сусіди.

Фото автора.