Цю багаторічну лікарську рослину родини айстрових частіше називають мати-й-мачуха. Таку назву пов’язують з будовою листка: верхня його частина жорстка і прохолодна, як мачуха, а нижня — пухка і м’яка, як мати.
Підбіл звичайний росте на берегах ставків, річок, у сирих балках та на городах, які розташовані у низинах. Як рослина невибаглива, окрім того, що стосується вологи, швидко розростається, витісняючи будь-яке трав’янисте покриття за винятком пирію.
Рано навесні з кореневищ до появи листків відростають квіткові опущені стебла заввишки 12—25 см. Листя з’являється після відцвітання рослини. Вихідний посадковий матеріал підбілу (відрізки кореневищ) заготовляють в місцях масового поширення. Висаджують їх у попередньо підготовлені борозни завглибшки 8—10 см. Ширина міжрядь — 60 см. Середній термін вегетації — 180 днів (закінчується вона у вересні). За цей період можна двічі провести зрізування листків на лікарську сировину, тобто отримати два врожаї.
Офіційно лікарською сировиною підбілу звичайного є листя. Заготовляють його вручну після цвітіння. Довжина черешка листка для заготівлі не повинна перевищувати 5 см. Не слід збирати молоде листя, а також пошкоджене іржею та пожовкле. Сушать сировину в сушарках за температури 50—60 градусів. Зауважимо, що розкладають листя на стелажах гладенькою холодною стороною, тобто мачухою, донизу. Воно не повинно навіть кінчиком лягати одне на одне, бо перекрита при сушінні поверхня листка почорніє. Готову сировину зберігають у мішках у сухому приміщенні. Термін придатності — 3 роки.
Підбіл звичайний широко використовували ще Гіппократ, Діоскорид, Пліній. Завдяки наявності в листках значної кількості слизу він захищає слизові оболонки рота і горла від подразнення. У практичній медицині використовують настоянку з листя як відхаркувальний, пом’якшувальний, дезинфікуючий і протизапальний засіб при захворюванні верхніх дихальних шляхів. Як в’язкий — при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Листя підбілу входить до складу грудного і потогінного зборів.
У народній медицині відвар, настоянку і сік використовують при бронхіальній астмі, запаленні легенів, грипі, запальних процесах порожнини рота, артриті, алергії, епілепсії, малярії, шлунково-кишкових захворюваннях. Зовнішньо — при хворобах шкіри: фурункулах, язвах, опіках, а також для зміцнення волосся і при лупі.
Свіжий сік підбілу — хороший жовчогінний і потогінний засіб. Його радять пити при туберкульозі легень. А готують сік так: свіже листя промивають, ошпарюють окропом, пропускають через м’ясорубку, віджимають, розбавляють водою (1:1) і кип’ятять на малому вогні 2—3 хвилини. Приймають по столовій ложці тричі на день після їжі. Курс лікування 8—10 днів.
Для приготування настою беруть столову ложку сировини на склянку окропу, витримують 30 хвилин, проціджують, приймають по 0,25 склянки тричі на день перед їжею.
Але перш ніж почати лікування, обов’язково порадьтеся зі своїм лікарем.
Володимир БІЛЕНКО, заслужений працівник сільського господарства.
Фото Бориса ЯКУБЕНКА.
