Відомо, що холодом лікують, а моржувати — корисно для здоров’я. Проте непідготовленій людині істотне зниження температури навколишнього середовища може зашкодити.
Про те, чим загрожує переохолодження організму і як цьому завадити, наші кореспонденти запитали у лікарів, що працюють у південному регіоні країни.
Так, за словами обласного терапевта Миколаївської області Тетяни Михайлової, обмороження можна зазнати будь- де, якщо не дотримуватися кваліфікованих порад спеціалістів.
— Вплив холоду на всю поверхню тіла, коли його температура стає нижча за 35 градусів, спричиняє загальне охолодження організму, — каже фахівець. — Крім того, тривала дія морозу може призвести до замерзання, пригнічуючи функції організму до їхнього цілковитого згасання.
На небезпеку переохолодження передусім наражаються діти. Категорично забороняється батькам за низьких температур вигулювати діток у колясках. Малюк сидить начебто добре закутаний у візочку, але він нерухомий. Так само до групи ризику відносяться і громадяни літнього віку. Людина може втомитися, відчути себе зле, присісти на лавку, і... незчутися, як замерзнути.
Основні симптоми небезпечної дії холоду — пригнічення серцебиття і дихання — впливають на обмін речовин в організмі. Людина спочатку стає збудженою, неадекватно веселою. Потім непомітно настає стан сонливості, загальмованість і втрата свідомості. Це свідчить про те, що температура тіла наближається до позначки 30 градусів за Цельсієм (за якої затихають усі життєво важливі процеси в організмі). Далі — зупинка дихання і серця.
Насамперед потерпілого потрібно перемістити в тепле приміщення та викликати «швидку допомогу». До приїзду медиків перевірити наявність пульсу та дихання. У разі їх відсутності виконується штучне дихання «рот у рот» і непрямий масаж серця. Якщо пульс і дихання присутні, хворого потрібно закутати в теплий одяг або ковдру, а ще краще — обкласти грілками. Людині при свідомості треба дати випити гарячий напій — чай, каву, суп чи просто гарячу воду.
Забороняється активне розтирання. Це вкрай небезпечно для потерпілого. Під час розтирання відбувається приплив холодної крові від периферії до внутрішніх органів і головного мозку, які продовжуватимуть охолоджуватися. Зігрівання має йти від центру до периферії. Не змушуйте постраждалого енергійно рухатися та не проводьте надто інтенсивне зігрівання під гарячою водою.
Обмороження найчастіше виникає уже за температури повітря мінус 10—20 градусів. Найактивніші зони ризику — це руки, ноги, ніс, щоки та вуха. Під час охолодження завжди активізуються захисні сили організму, і кров потрапляє передусім до життєво важливих органів, якими є серце та головний мозок. Натомість у кінцівках кровообіг сповільнюється, судини звужуються — тому їм як правило загрожує обмороження, передає наш власний кореспондент Олександра МЕНТЕЛЬ.
А завідувач опікового відділення Херсонської обласної клінічної лікарні Сергій Волченко каже, що кожного сезону холодів у стаціонар з обмороженнями різного ступеня тяжкості потрапляють у середньому від 15 до 60 осіб. І найсумніше, що після виписки ризик потрапити на лікарняне ліжко наступної зими з таким само діагнозом для них значно підвищується.
— Навіть якщо пацієнт переніс порівняно легке обмороження другого-третього ступеня, що не супроводжувалося ампутаціями кінцівок і омертвлянням (некрозом) тканин, це не означає, що все минуло без наслідків. Адже воно, як правило, спричиняє й «холодову» травму дрібних кровоносних судин, після чого вражені ділянки стають значно уразливішими для впливу низьких температур. І за тривалого перебування на відкритому повітрі повторне обмороження більш ніж імовірно, — наголошує лікар Сергій Волченко. — Воно починається з відчуття ознобу, по шкірі, що називається, «мурашки бігають», після чого вона втрачає чутливість. Це виразний сигнал: настав час переміщатися в тепло. Однак не забудьте, що вражену ділянку тіла потрібно прогрівати поступово, щоб відновилася еластичність судин, а шкірні покриви не пішли пухирями.
У разі обмороження, тим більше повторного, фахівці настійливо рекомендують звертатися до лікаря — тільки він може грамотно визначити ступінь ураження тканин і призначити найефективніше лікування. Але як бути рибалкам-мисливцям, коли вельми неприємний «сюрприз» заскочив тебе десь у лісі, полі або плавнях, а до найближчої лікарні діставатися ще довго? Перше, що радять медики, це утриматися від «підбадьорливого» розтирання снігом — його кристалики можуть пошкодити шкіру, та ще інфекцію внести. Натомість не зашкодить легкий масаж, укутування постраждалого і 50 (не більше!) грамів коньяку з похідної фляжки «всередину». Добре, якщо в наборі мандрівника за сильного морозу разом із цією самою фляжкою виявиться таблетка аспірину або якогось іншого препарату, що містить нікотинову кислоту, — вона захищає стінки капілярних судин від запальних процесів. Але, позбувшись, як вам здалося, симптомів обмороження, після повернення додому все-таки «здайтеся» лікареві: професійний огляд і консультація в кожному разі зайвими не будуть, повідомляє наш власкор Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Ішов, посковзнувся, упав — гіпс. За такою схемою в ці дні на лікарняному опинилися сотні співгромадян.
