Серед популярних сьогодні плодових рослин є одна з досить незвичайною назвою — гумі, лох багатоквітковий, або лох вишнеподібний. Смак його ягід — суміш яблук, винограду, вишні, смородини, з легкою терпкістю обліпихи.
Гумі — дивовижна рослина. Її ягоди (плодоносить у червні—липні) — джерело молодості та довголіття. Вони мають тонізуючу, загальнозміцнювальну дію й навіть запобігають розвитку склерозу. У гумі, до речі, корисні не тільки плоди, а й листя, у яких вітаміну С більше, ніж у смородині. У народній медицині застосовують відвар з листя при лихоманці та простудних захворюваннях, радикуліті, ревматичних і подагричних болях. Їх можна обірвати, висушити й додавати по кілька штук у чай — для профілактики.
Цілющі властивості має і коріння лоха багатоквіткового: настоянки й екстракти з нього сприяють поліпшенню роботи серця. Також коріння гумі оздоровлююче діє на ґрунт, тому що має азотофіксуючі бульбочки, що збагачують землю азотом.
Кущ гумі досягає у висоту 3 м. Плодоносити починає на 3 рік. У віці старше шести років дає до 10 кг плодів. Рубінові розсипи ягід на довгих плодоніжках зберігаються на гілках до двох місяців. Навіть один плодоносний кущ висотою 2—2,5 м здатний прикрасити будь-яку ділянку вашого саду.
Гумі чудово розмножується відсаджуванням (як смородина), гірше здеревілими черешками, а деякі висаджують і насінням. Усі частини куща, пагони, бруньки, квіти, плоди стійкі до шкідників і хвороб.
Ця культура світлолюбна, надає перевагу високородючим, добре дренованим, неважким ґрунтам. Погано росте на кислих ґрунтах, тому перед посадкою ділянку, приблизно за рік, обробляють вапном.
Коренева система рослини розташовується на 1,5—2 м ширше проекції крони, через це перекопувати пристовбурне коло в жодному разі не можна! Краще замульчувати його торфом або компостом — гумі любить вологу, але не заболочені, бідні на кисень ґрунти.
Якщо з якоїсь причини гілки куща висохли, не кваптеся його викорчовувати. Досить вирізати всі сухі гілки до кореневої шийки, і ваш кущ оживе.
Гумі — рослина маломорозостійка. При посадці потрібно вибирати місце, де сніг рано лягає й добре накопичується протягом зими. З осені всі гілки потрібно притискати якомога щільніше до землі. Вони досить пружні й пригинаються важко. Тому починаючи з першого року росту кущ «привчається до пригинання». Пригнувши гілки, на кущ покладіть дрібний хмиз або пухке бадилля овочів. У жодному разі кущ не можна на зиму обертати мішковиною — він зопріє й висохне.
Фото автора.
