Скажу чесно, перш ніж написати про «День народження» — перший диск, що вийшов у рамках проекту «Дитяче Радіо» для малечі від трьох до семи, — випробувала його на своїй чотирирічній донечці. Два тижні диск лунав у режимі нон-стоп: доня знову й знову просила його увімкнути, а невдовзі вже наспівувала сама. А разом з нею й ми. «Нотки», «Сонячні зайчики», «Кольоровий дощ», «Гном Допомагайка»... Кожна з десяти пісень диску була, немов... смачна цукерка, веселий малюнок, радісне свято, — жива, рухлива, різнобарвна... Про те, якою має бути дитяча пісня і в якому аудіопросторі живуть наші діти, розмовляємо з автором проекту — співачкою Оленою КАРПЕНКО.

 

«Нотки живуть на лінійках, як на деревах пташки»

— Олено, як сталося, що ти — виконавиця класики і джазу — заспівала для дітей?

— Мене надихнули мої похресники — Марійка й Антон. Якось завітала в гості до Антона, а він... стрибає під пісню «Наркомани на городі». Я ледь не знепритомніла! «Треба тебе рятувати», — думаю. За місяць народився цілий альбом. Уявіть: надворі  — лютий, місто занесене снігом, а в мене щодня по кілька пісень з’являється! І всі — веселі, сонячні.

Ми зростали під чудові пісні з радянських мультфільмів про найголовніше у житті: сім’ю, любов, природу, дивний світ навколо. Тож мусимо створити не менш гідне і для наших дітей. Перший диск «День народження» з’явився два місяці тому. Частину дисків вже передано до дитбудинків, онколікарень та інтернатів. Частину — учасникам фестивалів і конкурсів. Днями відбувся американський реліз диску: ним уже зацікавилася українська діаспора. Невдовзі він з’явиться і в нас. А послухати пісні, скачати ноти, слова і караоке можна  просто  зараз на сайті проекту http://radіo4kіds.com.ua/

«Швидше загадай бажання — й задувай свічки на торті»

— «Дитяче Радіо» — отже, будуть не лише аудіодиски...

— У проекту немає меж — як і в дитини. Це і пісня, і казка, і м’юзикл — усе, що малюк сприймає на слух. Хочемо дарувати дітям музику і гармонію, підтримувати їх, прищеплювати любов до світу і бажання творити. Працюємо над медіа-проектами для радіо і ТБ, а мріємо про справжнє он-лайн-радіо для дітей. Ми не просто пишемо пісні, а створюємо пласт навчального матеріалу для шкіл та дитсадків. Плануємо співпрацювати з розважальними та освітніми закладами, видавництвами дитячої літератури, кіностудіями. Обов’язково залучатимемо талановиту малечу до проекту.

«Знає і мама, знає і тато, як це важливо — любов дарувати»

— Кожна мама, якій не байдуже, що слухає її дитина, знає, наскільки нині важко знайти якісні пісні українською.

— Нинішні діти сильно відрізняються від тих, якими були ми, а тим паче — від наших батьків. Вони у два роки вмикають мультики на комп’ютері, у сім — пробують сісти за кермо. Тож і текстів, і музики потребують інших. І справа не лише в мові (а потреба в україномовних піснях для сучасних українських дітей зараз неймовірно гостра!), а й у «аудіальній звичці» — наборі тембрів, звуків і ритмів, які відповідають музиці певного часу і є звичними для дитини. Класичні радянські саундтреки — висококласний матеріал, але побудований він на звукоряді 80-х років. Мої пісні — на сучасному звукоряді, хоча інструментарій сильно відрізняється від притаманного «дорослій» музиці.

— А тексти?

— У рекламі використовують мнемотехніки. У своєму дослідженні про мовні маніпуляції в телерекламі (про це була моя дипломна робота в університеті) я, власне, розшифровувала їхні формули. Відтоді телевізор не дивлюся: не хочу, щоб мою підсвідомість використовували... Але коли я писала ці пісні, то в усталені формули вкладала позитивні мотивуючі послання, образи добра, любові до світу... Щоб малюк, слухаючи їх,  сприймав світ позитивніше. Крім того, в дитини, яка більше слухає і читає, аніж дивиться телевізор, уява й мислення ліпше розвинені. Адже візуальна картинка сприймається цілком, тоді як аудіоматеріал потребує «домислення».

— У піснях присутній і навчальний компонент...

— Мнемотехніки дають змогу дітям легко сприймати навчальний матеріал. Наприклад, у пісні «Алфавіт» зримовано англійську абетку з українськими словами. Вже за кілька повторювань абетка «осідає» в голові. А пісня «Нотки» допомагає запам’ятати і проспівати ноти.

— Дітям нині важко залишатися дітьми: стільки жорсткої, «дорослої» інформації їх оточує...

— Вони зростають у «дорослому» світі маніпуляцій і скандалів — у світі медіа. У прагненні ефективно продавати ефірний час медіа звертаються до апріорі платоспроможної аудиторії 18 плюс. Відповідно, в ефір потрапляє те, що апелює до «потаємного» в людині: відносини з протилежною статтю, жорстокість, інтриги. Діти за таких обставин стають «пасивними курцями», де «нікотин» — це інформаційний «спам» у вигляді штучно сформованих іміджів крутизни, сексуальності та псевдоморалі. З такими ерзац-цінностями, вкладеними у підсвідомість дітей, ми ризикуємо отримати найнепередбачуваніше, якщо не деструктивне, покоління в історії людства.

Ми повинні зробити все, щоб загальнолюдські цінності — відчуття прекрасного та любов до ближнього — не потрапили у «Червону книгу» завтрашнього світу. Дітей потрібно виховувати на спеціально розробленому для дитячої аудиторії матеріалі з акцентом на добро, дружбу, віру в найкраще, прагнення вчитися. Розвиток позитивного і творчого мислення — це і є покликання проекту «Дитяче Радіо».

— Дякую, Олено! Чекаємо нових пісень.

«І хоч як не був 

             би далеко, 

Як би високо 

           не летів, 

Як побачиш 

         в небі лелеку, 

Пригадай коханих 

              батьків».

Якщо такі істини залишаться в серці моєї дитини, я буду щасливою. Втім, у цих піснях кожен знайде для себе щось важливе і особливе.

P. S. Зверніть увагу: всі заголовки — рядки з Олениних пісень.

Про автора проекту...

Олена Карпенко — співачка, композитор, автор двох поетичних збірок. За її плечима  — столична консерваторія та «Києво-Могилянська академія». На сцені Олена — з дитинства. У п`ять років Олена стала солісткою дитячого хору Держтелерадіо УРСР. Свій перший гонорар — 2 дол. — отримала у дев’ять років. В одинадцять — написала першу пісню. У тринадцять — дала перший сольний концерт. Лауреат численних міжнародних конкурсів з вокалу, композиції та літератури. «Солодкоголосий соловей» (Болгарія, 1996), Toronto Exclusіve Magazіne Awards (Канада, 2007); всесвітній пісенний конкурс Bіllboard (США, 2007 і 2009); Шевченко-Фест (2007); півфінал у національному відборі на Євробачення (2009). Її пісні звучать у радіоефірі України, США, Канади, Італії, Німеччини й Австралії.

...та її команду

«Дитяче Радіо» — це спільний проект із талановитим композитором, звукорежисером і аранжувальником Ігорем Громадським. Саме він створив фантастичну й самобутню звукову палітру дитинства. Маримба, фагот, гармошка... Ці, здавалося б, непоєднувані інструменти взяли й подружилися. 

А оформила диск унікальна художниця з Коломиї Лілія Тєптяєва. Придивіться до ілюстрацій — це її авторська техніка — аплікації на арт-картоні. Навіть в оцифрованому вигляді вони зберігають фактуру, гру кольору й об’єм.

Розмовляла Юлія ПОТАПЕНКО.