Фахівці Луганського обласного центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх стривожені збільшенням кількості звернень батьків, які скаржаться на маніпулятивні дії власних дітей.

«Зробіть щось, щоб дитина нас правильно сприймала...»
Таких прохань за минулий рік надійшли сотні. Ось одна з історій.
Забезпечена родина була в процесі розлучення. Взаємні претензії морально виснажили подружжя. Своїх дітей вони, домовившись, розділили: син залишився жити з батьком, а дочка — з матір’ю. Дівчинка зуміла помітити й зрозуміти, як її мама маніпулює татом, граючи на його батьківських почуттях. Незабаром дочка стала проситися жити до батька, але поставила йому умови: купити їй породистого собаку, норкову шубку та ін. Батько так зрадів рішенню дочки жити разом, що не звернув уваги на те, що вона ним маніпулює. Він навіть бізнес закинув, зайнявшись оформленням необхідних документів на право виховувати дітей. Вимоги дочки виконав, але не повністю. Собаку купив, але не тієї породи, придбання бажаної шубки довелося відкласти. І дочка завередувала, поставивши ультиматум: поки вона не одержить бажаного, житиме в мами. Крім того, у дівчинки різко погіршилися стан здоров’я й успішність у школі. Що робити? Змучений тато звернувся по допомогу в центр.
— Дочка копіювала поведінку матері, — коментує цей випадок психолог Ганна Хабібулліна. — Причому до певного моменту поведінка дівчинки цілком влаштовувала її матір. Працювали не тільки з дітьми, а й з батьком. На п’яте заняття прийшла мама, заявивши, що її не влаштовують зміни в дочці. А дівчинка, у свою чергу, зрозуміла свої помилки, зуміла проаналізувати поведінку матері і вирішила, що вона неприйнятна. Працюючи з цією родиною, ми намагалися сформувати позитивний образ кожного члена сім’ї в очах інших. З дітьми було легше, з батьками — дуже напружено, бо в них глибока взаємна образа. Але ми навчили їх іншій манері спілкування, довівши, що діти копіюють своїх батьків, тому не варто подавати поганий приклад, якщо вони не хочуть, щоб ними маніпулювали.
Найчастіше в центр приходять бабусі, яким доводиться виховувати онуків. Прохання таке саме: вплиньте на дитину. У більшості випадків свою негативну роль тут відіграє гіперопіка. Наприклад, 17-літній хлопець зрозумів, що від бабусиної любові можна одержати чималі «дивіденди». Скажімо, не просто просив гроші для розваг, а висував умови: якщо не даси грошей, я піду красти, мене посадять, і ти будеш винна. Або: я повинен курити дорогі сигарети, бо від дешевих, у яких погана якість, можу захворіти на рак легенів і померти, а ти будеш винна. «Я ж не можу брати гріх на душу...» — виправдовувалася бабуся. Психологам із цим хлопцем працювати було складно, оскільки це вже доросла, сформована людина. 
«Якщо ти не можеш зупинити рух — очоль його»
Директор центру Аліна Амеліна розповіла ще одну історію про позитивного хлопця, який змушений був маніпулювати дорогими йому людьми... в ім’я торжества справедливості.
Батьки розійшлися, коли Володі було сім років. Причиною розлучення стала негідна поведінка матері. Жінку позбавили батьківських прав, а хлопчика виховували батько й бабуся з дідусем. Родина заможна, добропорядна, хлопчику не бракувало турботи й любові. Незабаром батько одружився й забрав 10-літнього сина до себе. Мачуха виявилася доброю жінкою й швидко налагодила контакт із дитиною. Коли у Володі народився зведений брат, він із задоволенням няньчився з ним. Різниця в десять років зобов’язувала його відповідати за молодшого брата. Зрідка він бачився з рідною матір’ю, котра продовжувала вести аморальний спосіб життя.
Володі виповнилося 17 років, він уже був студентом університету, коли мати повідомила, що вийшла заміж і народила дитину. З Володею відбулася метаморфоза. Він почав ігнорувати брата, перестав їздити на заняття й увесь час проводив з маленькою сестричкою та мамою. Доглядав за ними, купував продукти, навіть прав. Вихований хлопчик не міг змиритися з тією обставиною, що в нього й брата все є і він щасливий, а сестричка злидарює. Треба зазначити, що батько й мачуха з розумінням поставилися до стану Володі й самі стали допомагати його матері. Хоча, правду кажучи, до цього їх змусив сам Володя, бо маніпулював їхньою любов’ю до себе. Маніпуляції сина зводилися до того, що він вимагав цієї допомоги, інакше погрожував піти жити до мами. Хіба могли батьки допустити, щоб їхній син опинився в нездоровій атмосфері? Тим більше що хлопець став погано вчитися, у поведінці з’явилися брутальність і нетерпимість.
— А, може, не варто так перейматися, вирішуючи за хлопця фінансові проблеми його матері? — запропонувала батьку психолог Ганна. — Дайте йому можливість відчути повну відповідальність. Нехай він сам прийде до висновку, що мати веде неприйнятний спосіб життя й до нього ставиться суто по-споживацьки. Це складний, болючий вихід, але об’єктивний.
Серйозний сигнал
Торік за психологічною підтримкою в центр звернулося більше 2800 чоловік, і в кожному п’ятому випадку діти маніпулюють дорослими.
— За десять років роботи центру з такими показниками ми стикаємося вперше, — каже Аліна Амеліна. — Нинішнє підростаюче покоління не схоже на попереднє. У нього інша психологія, норма поведінки, ставлення до навколишнього світу, інше поняття свободи. Виявляється, вони розумніші за нас, бо вміють використовувати ситуацію з користю для себе.
Будь-яка дитина певною мірою егоїст. Але якщо в трирічному віці це ще не усвідомлений прояв, то згодом егоїзм за умови потурання, вседозволеності, відсутності єдності у вихованні перетвориться на айсберг недоліків, на вершині якого стоятиме маніпуляція.
 
Луганськ.
Фото з сайта juancarlosgomez.com.