Щодня у природі зникають від десяти до ста видів флори і фауни. За таких умов до 2020 року не стане 15 відсотків усіх представників біосфери. А водночас будь-який біологічний вид екосистеми, навіть той, що сьогодні не викликає жодного інтересу, може забезпечити у майбутньому виживання землян, розкривши їм одну з інформаційних таємниць біоніки або перетворившись на життєво необхідний фармацевтичний ресурс. Про це говорили учасники V Міжнародної наукової конференції, що відбулася на базі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Провідні вчені-біологи з Угорщини, Білорусі, Росії та України всі наукові теми, — а вони стосувалися збереження біорозмаїття (до речі, відповідна програма прийнята в Україні у 2004 р. і розрахована на 25 років) та ролі тварин в екосистемах, — розглядали з позицій екології.

Дніпропетровська школа екологів, яка функціонує на кафедрі зоології та екології, а також у лабораторіях НДІ біології ДНУ, багато років працює над збереженням і відновленням біологічного розмаїття, особливо в тих регіонах, що перебувають під інтенсивним техногенним впливом. Під керівництвом професора Олександра Пахомова вчені підготували 34 проекти, які сформовані в екомережу у п’яти адміністративних районах області. Вперше для степової зони була створена класифікація участі тварин у функціонуванні екосистем. Також вперше працівники кафедри та НДІ біології оцінили діяльність тварин в умовах техногенного навантаження, зокрема, в процесах самоочищення ґрунту від промислового та радіаційного забруднення.