Не розумію, чому з такою повагою говорять про сіль... І в прикметах також одні застереження: розсиплеш — посваришся. Розкажіть, звідки таке ставлення до солі?

Олександра ШАРОВА.
Чернігів.
«Ви — сіль землі», — сказав Ісус Христос своїм учням. У арабів є вислів «Між нами сіль», а перси говорять про віроломних або невдячних людей, що вони «зрадили солі». Завдяки консервувальним властивостям цієї речовини, слово «сіль» як у древніх, так і в сучасних мовах, почало асоціюватися з високою повагою і шаною. А ще сіль вважається символом стабільності та постійності. Протягом століть сіль (хлорид натрію) була таким коштовним продуктом, що через неї навіть розв’язувалися війни. Однією з причин Великої французької революції були високі мита на сіль, введені Людовиком XVІ. Сіль була також коштовним засобом обміну. Мавританські купці обмінювали грам солі на грам золота, а в деяких центральноафриканських племенах шматки кам’яної солі використовувалися як гроші. Англійське слово salary («платня») походить від латинського слова salarіum (корінь sal, «сіль»), яким позначалася платня давньоримського солдата, що включала пайок солі. Греки купували за сіль рабів, звідки бере початок вислів «Не коштує сплаченої за нього солі».
У середньовіччі з’явилися різні марновірства, пов’язані із сіллю. Просипати сіль вважалося ознакою нещастя. Наприклад, на фресці Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» перед Іудою Іскаріотом зображена перекинута сільничка. Але вже у XVІІІ столітті положення людини за обіднім столом щодо сільнички вказувало на його соціальний статус: більш знатні люди сідали вище того місця, де стояла сільничка, ближче до глави стола.
Люди ще в стародавності навчилися добувати сіль із солоних водойм, морської води і кам’яної солі. Древній китайський трактат з фармакології згадує більше 40 видів солі і описує два способи її видобутку, які разюче схожі на сучасні. Наприклад, сіль добувають, випарюючи морську воду за допомогою енергії сонця, і найбільший у світі завод, на якому застосовується цей спосіб, знаходиться на узбережжі затоки Себастьян-Віскаїно у мексиканському штаті Нижня Каліфорнія Південна.
В «Британській енциклопедії» наводиться такий цікавий факт: за підрахунками, якщо повністю осушити всі океани, то «вийшло б щонайменше 4,5 мільйони кубічних миль (19 мільйонів кубічних кілометрів) кам’яної солі, що приблизно в 14,5 рази перевищує обсяг тієї частини Європейського континенту, що знаходиться вище максимального рівня моря». А у Мертвому морі концентрація солі приблизно в дев’ять разів більша, ніж в океані! Сьогодні сіль, як і раніше, є коштовним продуктом і використовується як приправа, для консервування м’яса, у виробництві мила і скла та в інших областях. Особливо цікаво те, як сіль використовують в охороні здоров’я. Наприклад, відомо, що нестача йоду в організмі призводить до зобу (збільшення щитовидної залози) і у важких випадках — гальмування розумового розвитку. Тому в багатьох країнах, де у навколишньому середовищі бракує йоду, цей хімічний елемент додають до споживаної людьми солі. Також у деяких країнах у сіль додають з’єднання фтору, щоб запобігти карієсу.
Хоча сіль необхідна для здоров’я — вона регулює об’єм циркулюючої крові і кров’яний тиск, — що можна сказати про спірний зв’язок між споживанням солі й підвищеним тиском? Лікарі звичайно радять гіпертонікам зменшити споживання солі і натрію. Справа в тому, що від третини до половини людей, які страждають гіпертонією, чутливі до солі. Було з’ясовано, що, коли такі люди зменшують споживання солі, кров’яний тиск у них знижується.