«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю...»

На думку фахівців, відродження Луцького літовища практично неможливе. Але ж бізнес вимагає швидкості пересування. Тож скільки доводиться чути нарікань від представників польських, шведських, швейцарських, німецьких ділових кіл, що Луцьк залишається безкрилим. Це при тому, що міжнародні автопереходи в Ягодині, Раві-Руській стають вузькими для транспортних потоків, котрі кожні п’ять років подвоюються.

Який же вихід з ситуації? В Луцьку базується військова авіаційна частина, яка сьогодні у зв’язку з реформуванням Збройних сил перетворена на базу зберігання авіаційної техніки. Але аеродром залишається діючим. Саме цей аеродром найдоцільніше використати для прийому цивільних літаків, вважає голова правління ВАТ «Луцьке авіапідприємство» Ярослав Чисюк. Для здійснення цього плану вже дещо зроблено. Зокрема є спільний наказ оборонного і транспортного міністерств про спільне використання військового аеродрому в Луцьку. Жидичинська сільська рада виділила суміжну з аеродромом земельну ділянку площею 20 гектарів.

Оскільки у зв’язку з проведенням в Україні Євро-2012 луцький аеродром включений у державну програму як резервний львівського, ДП «Украеропроект» розроблено генеральний план його розбудови. Він передбачає спорудження семи об’єктів, які необхідні, щоб аеропорт діяв відповідно до цивільних правил. Це в першу чергу пасажирський термінал, перон, місце стоянки літаків, привокзальна площа. Затверджено також перспективний план розвитку Луцького аеропорту до 2020 року. Згодом тут виростуть аеровокзал, готель, інженерні та складські споруди, обладнають автостоянку. Це буде потужний сучасний пасажиро-вантажний авіаційний комплекс, який забезпечуватиме сервіс на рівні європейських стандартів.

Сама злітно-посадкова смуга є однією з найкращих в Україні. Такого висновку дійшли експерти УЄФА, які двічі побували в Луцьку. Рівне, Івано-Франківськ, які теж претендували на статус запасних аеропортів, не могли конкурувати за параметрами злітної смуги.

Одна з основних проблем, яку потрібно в першу чергу вирішити, — це сертифікація військового аеродрому за цивільними правилами. Для її проведення обласною радою з місцевого бюджету виділяється 500 тисяч гривень, і до грудня 2009 року сертифікацію військового аеродрому буде виконано. Після цього його буде внесено у державний реєстр цивільних аеродромів. Це буде перший крок, здійснення якого дозволить приймати на військовому аеродромі цивільні літаки. На додаток до цього активно працюють над створенням тимчасового терміналу для прийому пасажирів.

У чому інвестиційна привабливість цього проекту? Перш за все — Волинь дуже вигідно географічно розташована. Не випадково, як я вже згадував, щодоби над Луцьком пролітає понад сто міжнародних авіалайнерів. Тим більше прикро, що жоден з них не торкається нашої землі і не може вивезти наших пасажирів. Тож люди, які не живуть сьогоднішнім днем, до них я відношу і себе, хочуть допомогти реалізувати цей проект. Привабливий він ще й тим, що поруч із пасажирськими передбачає ще й вантажні перевезення. Це дуже перспективно. Вже є пропозиції від бізнесменів про спорудження вантажних терміналів. Військові пропонують кілька ангарів, у яких узимку і влітку підтримується стабільна температура. Поруч міжнародна траса Київ—Варшава—Берлін, потужний Ковельський залізничний вузол з його вузькою європейською колією... Маємо десятки підприємств, які підтримують партнерські зв’язки з іноземними фірмами.

Серйозно ж випробувати себе лучани зможуть уже 2010 року, коли проводитиметься реконструкція Львівського аеропорту.

— Минулого року, — розповідає голова облдержадміністрації Микола Романюк, — наші сусіди прийняли 586 тисяч пасажирів. Думаю, що тисяч 250 з них (за виключенням власне самих львів’ян і, можливо, івано-франківців) наступного року приймемо і ми. Це наш шанс достойно презентувати Луцький аеропорт. Тож треба ним скористатися. Щодо пасажирського терміналу, то він зводиться усього за два місяці. Аеропорт для Волині вкрай необхідний. Він стимулюватиме її економічний та культурний розвиток. Тож керівництво області все зробить, щоб Луцький аеропорт відбувся.

На жаль, поки що невідомою залишається доля колишнього міжнародного аеропорту «Крупа». Звучали пропозиції про перебазування на нього одного з найбільших у західному регіоні Луцького авторинку, про облаштування виставкового центру і навіть про те, щоб розібрати і вивезти матеріали зі злітної смуги. На думку Ярослава Чисюка, авіатора з 35-річним стажем, доцільніше було б зберегти це літовище для майбутньої малої авіації краю: сільськогосподарської, санітарної, рятувальної, корпоративної, приватної, а також як місце базування гелікоптерів різного призначення. На майбутньому цивільному аеродромі навряд чи знайдеться місце для цієї літальної техніки. Сьогодні ж просто треба не допустити остаточного знищення «Крупи».