Чи буде Чорне море чистим?

Нагадаємо, цей суховантаж з понад 24 тоннами паливно-мастильних матеріалів ще позаторік зазнав аварії біля Судака. Співробітники МНС, Азово-Чорноморської інспекції та екологи постійно нагадували, що загроза забруднення залишається. Та чиновники відділу надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення судакського міськвиконкому переконували: нафтопродукти в море не потрапили, все залишилося в трюмі й повністю вилучено. Однак потім з’ясувалося, що в машинному відділенні зібралося ще близько семи тонн суміші води з паливом і мастилами. А днями кримська структура МНС повідомила, що під час розрізання обшивки корпусу із носової частини корабля, піднятої й доставленої на територію Феодосійського судномеханічного заводу, витекли нафтопродукти. Виявилося, що на місці аварії під час проведення зварювальних робіт з порушеннями правил безпеки виникла пожежа. Заводська служба нікого не пропускала протягом двох годин, розповіли співробітники Азово-Чорноморської інспекції. Й тому, що пожежники гасили вогонь не піною, а водою, разом з нею все, що зібралося в корпусі, потрапило в море.

Нафтопродукти розлилися на площі близько 100 квадратних метрів. Портова служба Феодосії, щоб запобігти потраплянню паливно-мастильних матеріалів у місцеву бухту, виставила два бонові загородження. Нафтову плівку з морської поверхні ще видаляють.

Однак понині основна частина цього судна знаходиться в урочищі Капсель, біля берега бухти Дві сестри. Й залишки нафтопродуктів дотепер становлять небезпеку для цієї акваторії. Крім цього кримські екологи вкотре висловлюють занепокоєння мазутними плямами, що систематично з’являються на морській поверхні у східній частині Криму. Вони повідомляють: у результаті прогріву води маси нафтопродуктів, які потрапили в море раніше, тепер спливають брудними плямами, замазучують воду і пляжі. Природолюби відзначають: течія несе мазутні плями від Керченського півострова, де в кінці 2007 року зазнали аварії кілька суден, до Судака й Феодосії.

Попри попередження фахівців, що наслідки тих аварій обов’язково проявляться під час наступних курортних сезонів, владники так і не спромоглися провести належний моніторинг екологічної обстановки в Східному Криму.

Із запланованих коштів на обстеження стану довкілля Керченського півострова чиновники не виділили жодної копійки. Зате замовчують реальний стан екологічної обстановки в цьому регіоні понині «задля благополуччя курортного сезону», а будь-яку інформацію екологів цієї тематики називають... «антирекламою курорту» і «шкідливим для бюджету синдромом переляку».

Відповіді на головне питання, яке упродовж уже другого купального сезону цікавить гостей і жителів півострова, у Кримському рескомі охорони довкілля уникають досі. Прогнозувати, скільки ще мазуту залишається в морі після аварій російських нафтоналивних суден в Керченській протоці, тут не беруться. З’ясувати це неможливо, неодноразово заявляв керівник Рескомприроди автономії, бо відповідний моніторинг не проводився у зв’язку з відсутністю фінансування. Хоча це не завадило йому постійно твердити на прес-конференціях, що ні в акваторії Керченської протоки, ні на острові Тузла мазуту немає, бо, мовляв, «сам босий пройшовся кордонним островом».

Однак подібним запевненням суперечать і останні події, й неодноразові заяви кримських вчених-екологів, котрі проводили заміри мазуту з шурфуванням в акваторії й на узбережжі Керченської протоки.

Науковці твердять, що на дні моря лежать тонни мазуту та кислоти, і якщо їх не прибрати, це загрожує повторенням екологічної катастрофи. Голова Рескомприроди Криму на це заявляв: мазутні залишкові плями виводити сенсу немає, бо речовина, якою мали обробляти берег, та спалена для проведення очисних робіт солярка завдасть ще більшої шкоди природі. Тож головний інспектор довкілля півострова екологічної загрози не бачить тут зовсім і досі вважає, що море саме «залиже» травми.

Домовлялись же українська й російська сторони на спільному засіданні робочої групи з ліквідації надзвичайної ситуації в Керченській протоці не про дуже приблизний візуальний моніторинг, а про старанно проведений «з метою визначення наявності забруднених нафтопродуктами донних відкладень і визначення їх об’ємів, а також з оцінки стану водних біологічних ресурсів» за допомогою дослідницьких суден, на яких вчені в спецлабораторіях мали дослідити всю товщу води від глибинних до поверхневих шарів і навіть з космосу. Лише після цього можна буде дізнатися істину, переконують екологи.

Кошти на цю дослідницьку роботу мали виділити уряди обох країн уже давно. Але вони так і не надійшли. Ніхто не знає й того, скільки втратив бюджет Криму від забруднення та від браку офіційної інформації про реальний стан екології в цьому регіоні. Гості й жителі півострова уже другий рік даремно очікують правдивих даних про рівень забруднення Чорного моря. Іще й з цієї причини туристи на Керченський півострів і все Східне узбережжя, включно з Феодосією і Судаком, не поспішають.

Зауважимо: те, що мали б зробити обидві держави, намагаються добровільно здійснити власними зусиллями безплатно і суто з почуття громадянського та професійного обов’язку екологи і спеціалісти лабораторії Південного науково-дослідного інституту рибальства і океанографії.

Та їх можливості з грунтовного моніторингу й дослідження з оцінки забруднення Керченської протоки нафтопродуктами й сполуками сірки обмежені дуже скромним фінансуванням цього авторитетного наукового центру. Сил вистачає лише стежити за стрибками концентрації нафтопродуктів у Керченській протоці.

За такого стану речей фахівці вважають, що з мазуту, викинутого на узбережжя Криму й Росії, більша частина його й інших отруйних продуктів осіла на острові Тузла. Це ж засвідчили й системні обстеження МНС та екологів. «Острів Тузла всотав у себе майже все, що не пішло в бік російського берега і до нашого узбережжя», — відзначають науковці й активісти охорони довкілля.

...Тим часом і надалі спостерігаємо відверте бажання відповідальних офіційних осіб просто замовчати це питання. Причому після катастрофи функціонери заявили, що жодної екологічної небезпеки немає. Потім з’ясувалося, що таки є. Після того, як зрозуміли, що виставлені російській стороні рахунки за травми довкілля оплачені не будуть, та й курортний сезон наблизився, висновки терміново змінили ще раз. Виявилося, що все тут знову в порядку: «Нафта з дна не піднімається». Екологи ж попереджають: екологічний стан Керченської протоки погіршується катастрофічно.

...Доки тривають задавнені й малоуспішні українсько-російські перемовини з багатьма десятками раундів з питань розмежування Азовського, Чорного морів і, власне, протоки, вона забруднюється дедалі більше. Хоча після серії надзвичайних ситуацій з російськими суднами Україна заявила про необхідність виробити нову російсько-українську угоду по Керченській протоці, на рівні двох урядів доопрацювати модель міждержавної угоди, яка б на нових умовах забезпечувала експлуатацію протоки. Найбільша небезпека загрожує екобідами саме з її південного району, де триває інтенсивна екологічно не убезпечена рейдова перевалка нафти.

Врегулювати це непевне з точки зору законності питання дуже складно ще й тому, що рейдова перевалка — то надто велика конкуренція і ще більші гроші, тож і рівень лобіювання щонайвищий. Кримські екологи роками вимагають закрити рейдову перевалку нафтопродуктів, яка забруднює море, взагалі як таку, що постійно загрожує екології цілого регіону і є потенційною причиною техногенних аварій. Тому треба не гаючись вивести цей процес із густої тіні, упорядкувати, встановити повноцінний контроль і на державному рівні підтримати легальний бізнес.