Існують особистості, загадка смерті яких багато років, а то й сторіч, щиро хвилює нащадків. А тому й після кончини класикам не дають спокою. У цій таємничій когорті й метр детективної літератури американець Едгар По.

Утім, трагічним романом було і саме життя письменника. Рано осиротілий після загибелі батьків-акторів, Едгар не прижився в родині багатого комерсанта, що фактично кинув підлітка на свавілля долі. Недовчившись ні в університеті, ні у військовому училищі, По почав поєднувати журналістику з першими літературними пробами, переборюючи життєві труднощі випробуваним засобом — склянкою віскі. Алкоголізм всесвітньо відомого письменника давно став темою для «позначок на полях» його творчості. Вважається, що останнім поштовхом на саме дно стала для По смерть його гаряче коханої дружини. Словом, не дуже схвальний серед юнацтва вирок критиків звучав категорично: письменник просто спився, ледь доживши до свого сорокаліття.

Однак життя підносить сюрпризи, про які міг тільки мріяти, мабуть, найвідоміший герой Едгара По — детектив Дюпон, що задовго до Шерлока Холмса, до речі, вражав читачів стрункою логікою своїх висновків.

Але повинно було пройти майже півтора століття після смерті американського класика, щоб з’ясувалося, що останні роки життя письменник страждав на найжорстокішу алергію на алкоголь, а тому просто не міг собі дозволити жадану склянку. Ви запитаєте, чому ж на цей нюанс звернули увагу тільки зараз? Причин кілька. По-перше, обивателя завжди тішить історія, яка доводить, що і талановиті люди страждають на ті само недоліки, що й він сам.

По-друге, улітку 1996 року з’явилася нова версія кончини Едгара По, що спонукала біографів перетрясти архіви. Річ у тому, що один з експертів, який працює в Мерилендському університеті, висловив несподіване припущення: причиною передчасного відходу Едгара По в кращий світ стала форма енцефаліту, спричиненого вірусом сказу.

Утім, не виключено, що обидві версії смерті письменника не суперечать одна одній.