Після майже місячного карантину знову почав приймати малят дитсадок «Ромашка», що в містечку Скалат Підволочиського району на Тернопільщині. Закривали його, тому що було госпіталізовано дев’ятнадцять діточок, у шістнадцяти з яких виявили збудник кишкової інфекції («Голос України» про це повідомляв).

Бактеріологічні дослідження показали, що мікроорганізми дизентерії, крім дітей, виявили також у працівників дошкільного закладу. Дизентерією заразилися навіть деякі батьки. За попередніми даними, причиною стало молоко з приватного господарства. Дизентерія була і в господині, що його постачала. Прокурор Підволочиського району порушив кримінальну справу стосовно службових осіб садочка за ч. 1 ст. 367 КК України («Службова недбалість»).

На жаль, немає жодних гарантій, що випадок у Скалаті не повториться. Відправляючи дітей у довгожданий дошкільний заклад (у багатьох селах і містах, в тому числі, в обласному центрі, чималі черги на влаштування), батьки, нічого не підозрюючи, наражають їх на небезпеку. Як повідомив прокурор Тернопільської області Іван Мельничук, під час останньої перевірки дитячих дошкільних закладів працівники прокуратури були вражені виявленими порушеннями. Дітям нерідко дають продукти, які не пройшли сертифікацію, зберігаються в неналежних умовах, персонал допускають до роботи без медогляду. Холодильники або не працюють, або їх взагалі немає, відсутні проточна вода, дезінфікуючі засоби, пральна машина — на кухні, суміщений з котельнею харчоблок... Така реальність багатьох дитсадків області. Після цієї перевірки притягнуто до відповідальності 57 посадових осіб.

Багато вражень від відвідувань дитячих дошкільних закладів і в головного санітарного лікаря області Степана Дністряна. Подекуди малюки їдять алюмінієвими ложками і виделками, п’ють із баночок з-під майонезу, виявлено в дитсадках і пластмасовий посуд. Але це ще півбіди. 371 гігієнічний змив з рук персоналу, кухонного обладнання та інвентарю, спецодягу виявився позитивним, тобто все це було забруднено небезпечними збудниками хвороб, і діти постійно наражалися на небезпеку. Що казати, коли до роботи з дітьми допускають працівників, які не пройшли медогляду. Цього року санепідемслужба відсторонила від роботи з цієї причини 548 працівників шкіл і 64 — дитячих садків. Вони нерідко скаржаться на те, що змушені оплачувати медогляд власним коштом, хоч гроші має виділяти роботодавець. Щодо цього є спільне розпорядження облдержадміністрації та обласної ради, однак кошти з року в рік не закладаються.

Є проблеми із забезпеченням холодильним та іншим технологічним обладнанням. Не рідкість, коли дітей годують продуктами, термін придатності яких минув. Дуже часто, особливо у сільській місцевості, батьки самі постачають продукти із власних господарств, що, звичайно, не гарантує їх якості і безпечності. А що робити, коли в дитячих дошкільних закладах на одну дитину виділяється від однієї (!) до дев’яти гривень (в середньому — 4,16 гривні), половина з яких — батьківська плата. Переважають картопля та крупи, де вже тут говорити про збалансоване харчування. Фрукти, соки — рідкість.

Хирлявий «фундамент» здоров’я, закладений у дитсадку, продовжує руйнуватися у школі. Денний раціон харчування дитини має коштувати не менш як 22 гривні, а шкільний обід за енергетичною цінністю мусить відповідати 794—975 кілокалоріям. Насправді на шкільні обіди виділяється до 4 гривень на учня: 3,73 гривні в місті і 3,37 — в селі. І це за нинішніх цін! Енергетична їх цінність — менше половини фізіологічної норми. Та й навіть такі символічні обіди не всім школярам доступні. Скажімо, у Зборівському і Козівському районах лише половина учнів, у тому числі початкових класів, охоплені гарячим харчуванням, хоч для малих школяриків воно має бути стовідсотковим. Більш як 170 шкіл області взагалі не мають їдалень. І за таких розкладів ми хочемо мати здорове покоління? Не дивно, що лише кожного десятого школяра Тернопільщини можна вважати умовно здоровим. Більшість із них мають проблеми саме з органами травлення. Захворюваність з кожним роком зростає.

До речі

Свого часу (на початку 90-х) на Тернопільщині активно йшли з молотка об’єкти соціально-культурного призначення. У дитячих садках поселялися комерційні фірми, середні спеціальні і вищі навчальні заклади тощо. З чотирьох садків навколо мого будинку за призначенням працює тільки один. Не дивно, що вихованням у дитсадках охоплені лише 44 відсотки маленьких мешканців області. З відкриттям нових не так просто, хіба що створюють додаткові групи в уже діючих дошкільних закладах, що теж тисне на їхню інфраструктуру. А потреба віддати дітей до садка у батьків велика. У невеличкому райцентрі Шумську в черзі понад 240 дітей. На вимогу одного з депутатів питання про дитсадки винесли на засідання сесії райради, але йшлося там, на жаль, не про те, як створити нові місця, а кому надати першочергове право прийому у переповнені діючі дошкільні заклади. Тим часом у Зборівському районі батьки готові самі будувати дитсадки, тільки б влада допомогла будівельними матеріалами. Одне слово, проблема аж кричить. Але, схоже, за нинішньою політичною колотнечею державним дядям не до дітей, їхнього здоров’я та виховання. Чимало суперечностей у законодавстві, постановах уряду і відомчих інструкціях щодо організації харчування дітей. Зокрема, немає ясності стосовно закупівлі молока і молочних продуктів з індивідуальних та фермерських господарств. З одного боку, це має здійснюватися за погодженням з місцевою СЕС. З другого — здоров’я тварин і якість продукції повинна контролювати ветеринарна служба. Але чи реально перевіряти відро молока кожного дня? Якщо сертифікати якості вимагають на всю молочну продукцію, що йде для харчування дітей, то чому це не стосується молока? Чи правильно, що дошкільні заклади, згідно з відомчою інструкцією, мають перевіряти працівники санепідемслужби лише двічі на рік, і то за десять днів треба про це повідомити заклад? Заради кого тоді здійснюється перевірка — здоров’я дітей чи спокою керівника? Що й казати, риторичні запитання...

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.