Дівчина на знімку — Альона Стойкова. Молода, красива, вона мріє стати телеведучою. Чому б і ні? Ні зовнішністю, ні інтелектом, як кажуть, Бог не скривдив. А ось здоров’я... Альона — інвалід другої групи, не може вільно пересуватися. Вона частково паралізована, а причину хвороби не встановлено, точного діагнозу немає.

Нещастя, за словами мами, Людмили Петрівни, сталося, коли доньці виповнилося сім років. «Альона занедужала і її лікували в Первомайській лікарні, — розповідає жінка, — але одного разу після крапельниці і уколу в дитини підкосилися ноги. Дівчинка впала». Відтоді самостійно ходити вона не може.

— Ранком встає, по стіні йде у ванну, у кухню, — продовжує розповідь мама, — але минає 2—3 години, і знову стати на ноги вона не в змозі. Коли була підлітком, лікарі запевняли: «Не хвилюйтеся, дівчинка у вас міцненька, переросте, все владнається».

На жаль, рожеві прогнози не виправдалися. Краще Альоні не ставало. Лише раз, згадує мама, з’явилася надія: «Це було торік у липні. Я вивела доньку на прогулянку, і раптом вона пішла. Сама. Від однієї лавки до іншої — всього метрів шість. Якоїсь миті промайнула думка про диво. Та дива не сталося».

За 13 років батьки з донькою побували у багатьох клініках — у Миколаєві, Києві, Черкасах, Харкові, у Москві. Але ні причин захворювання, ні засобів від недуги, ні навіть просто діагнозу, на жаль, не домоглися. Хтось казав — допоможемо, але за великі гроші, хтось обнадіював, а хтось просто розводив руками.

Думки лікарів не були однозначні ні з приводу діагнозу, ні з приводу методів лікування. Сьогодні у Людмили Петрівни на руках щонайменше п’ять медичних версій. У Москві виявили «синдром спірального паралічу», у Миколаєві — «поліневропатію», у Києві — «спадкову мієлопатію Штрюмпеля», а в Харкові — «перитональну патологію дезинтеграцї акту ходьби з дисоціативними порушеннями». І щодо лікування думки фахівців розходяться. Одні кажуть — треба гіпсувати, інші — ні в якому разі. Не допомагають ні наші санаторії, ні цілителі з екстрасенсами.

До одного екстрасенса Людмила Петрівна возила доньку до Києва. «За перший сеанс узяв з нас 300 доларів, — розповідає мама, — сказав, що наступні дешевше будуть. А потрібно було пройти кілька десятків сеансів. Екстрасенс лікував гіпнозом, вважав, що проблеми з головним мозком зв’язані. Загалом, нічого він не встановив».

Свого часу зверталися Стойкови до Людмили Кучми з проханням посприяти лікуванню дівчинки на Кубі. Чули, що там дуже сильна медицина, і є надія здолати недугу. Півроку збирали документи. Київ дав добро, але в Миколаєві запротестували. Мовляв, і тут можна лікуватися. Але як — без діагнозу? Відповіді немає.

— Альонка в мене розумниця, — каже Людмила, — школу добре закінчила, незважаючи на те, що вчилася вдома з учителями. У дитинстві чим тільки не займалася — і шила, і малювала, і вірші писала. Зараз музикою серйозно цікавиться. Але все це не те. Вона ж доросла дівчина, їй хочеться жити повноцінним життям.

Та й подружок в Альони немає. «У таких дітей подруг не буває, — стверджує мама. Молодим треба по кав’ярням бігати, на дискотеки. А кому хочеться з інвалідом спілкуватися? Та вона і сама, чесно кажучи, друзів не шукає. Не вірить нікому, розчарувалася. Я, чоловік та старша сестра — ось і все коло її спілкування». І тільки мама розуміє кожен рух, кожен жест доньки. Мамі Альона довіряє безмежно.

Є в дівчини мрія. Таємна. Стати тележурналісткою. І, звичайно ж, навчитися ходити. «У мене завжди була надія, що я зможу піднятися, зможу сама ходити, бігати, займатися улюбленою справою, зможу влаштувати своє життя», — пише Альона.

На жаль, за останні півроку Альоні стало гірше. Почастішали спазми, немає стійкості, тремтять руки, деформується стопа. Але все одно рідні вірять в одужання доньки. «Адже вона не повністю паралізована, — пояснює мама, — тож є така точка, яку потрібно просто знайти, щоб все стало в норму». Може, допоможуть знайти горезвісну «точку» досвідчені медики в німецькій клініці. На це дуже сподівається дівчина. З Німеччини Альоні прийшла відповідь, що там готові прийняти її. Потрібні гроші, сума для родини непідйомна, — десять тисяч євро. Батьки мають намір продати свій нехитрий «бізнес», щоб зібрати кошти хоча б на обстеження і діагностику. А ще дуже розраховують на допомогу.

Миколаїв.

P. S. Для всіх небайдужих до долі дівчини повідомляємо реквізити для перерахування коштів: одержувач — Стойкова Альона Юріївна, № рахунка одержувача 262071428698, ідент. код одержувача 3232019829, банк одержувача «Райффайзен Банк Аваль» МФО банку 380805.

Фото автора.