Недалеко від нашого села на лівому березі Дністра під крейдяним пагорбом, порослим шипшиною, знаходилося невелике джерело. Вода у ньому була світла і прозора, як сльоза дитини, а його дно і берег — густо всіяні сіро-білими камінцями кремнію. Місцеві жителі, вдаряючи по їх краях сталевими кресалами, коли не було сірників під руками, добували вогонь. Старі люди переказували, що вода в джерелі цілюща — хто її вживає, той буде здоровим. А якщо він до того ще й з іншого краю, то обов’язково стане нашим, сільським. «Покуштуєш води із цього джерела, — казали у селі, — і відчуєш прилив нових сил». Так воно й було, на власному досвіді переконався.

Захворіла якось на ангіну гарна, ніби вишенька в цвіту, моя однокласниця Галя з сусіднього села. І я носив їй щодня свіжу воду з цього джерела. Галя пила її, полоскала горло і швидко одужала. А в майбутньому стала нашою, сільською — ми одружилися. Певно, що допомогла нам унікальна властивість джерельної води.

Позаминулого літа ми з дружиною завітали до рідного краю. Річ у тім, що мешканців нашого села у 1981 році (коли по сусідству завершувалося будівництво Дністровської ГЕС) було переселено з долини на високий берег. А ми перебралися на правий берег, у Кельменці. І перш за все ми хотіли відвідати наше джерело. Але, на жаль, не знайшли його. Там, де було джерело, хлюпотіли тепер важкі хвилі штучного дністровського водосховища. Шкода нам стало друга юності, посумували ми про себе і, зібравши з десяток камінців кремнію на пам’ять, пішли до своїх колишніх односельців...

Хтозна, чи довідалися б ми, чому вода у джерелі була цілющою, якби не натрапили одного разу на наукове відкриття білоруського вченого А. Малярчикова, відоме під назвою «феномен кремнію»: якщо кинути камінці кремнію у воду на 6—7 діб, то мікродози з камінців переходять у воду, і вона стає чистою і свіжою, як джерельна, виявляє бактерицидні і цілющі властивості.

З тих пір і готуємо кремнієву воду за А. Малярчиковим: беремо камінці кремнію, які привезли з берега затопленого джерела, промиваємо і вкидаємо у скляну трилітрову банку з водою. Горло банки зав’язуємо чистою марлевою серветкою, ставимо у кімнаті з денним світлом. Через тиждень воду переливаємо в іншу скляну банку, залишивши на дні шар води завтовшки 4 см зі шкідливими домішками. Готову кремнієву воду закриваємо кришкою і використовуємо для пиття, приготування їжі та чаю. Ці самі шматочки кремнію промиваємо та знову заливаємо водою. Одні й ті самі камінці можна використовувати десятиріччя.

Регулярне вживання кремнієвої води, як ми переконалися на собі, поліпшує загальне самопочуття. А ще, як доводять учені, захищає від грипу, лікує ангіну, нежить, знижує рівень цукру в крові діабетиків, поліпшує функцію внутрішніх органів, обмін речовин, сприяє росту волосся, нігтів, призупиняє розвиток атеросклерозу, процеси передчасного старіння, виводить з організму токсичні речовини, очищає шкіру...

Отже, якщо маєте проблеми через неякісну воду, готуйте кремнієву. А необхідні для цього камінці кремнію можете знайти у кам’яних кар’єрах на берегах річок, зокрема Дністра. Треба тільки слідкувати, щоб вони були справжні, тобто сірувато-білі та давали при ударі сталевими кресалами спалахи іскор.

...Часто, коли готуємо кремнієву воду для себе, мимоволі згадуємо добрим словом наше, на жаль, затоплене сьогодні джерело з унікальними властивостями, які відкрили хтозна коли наші односельці. Чиста джерельна вода — це життя. Бережімо такі джерела — не даймо загинути жодному з них. Адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 80% усіх захворювань людини безпосередньо зумовлено вживанням неякісної води. А відсутність ресурсів якісної води для пиття загрожує людству більше, ніж нестача енергоносіїв!

Іван БЕЗРУЧКО, заслужений лікар України.

Кельменці

Чернівецької області.