Сіверський край прикрашають славні історія та праця

Дні «Голосу України» в Чернігівській області

Орієнтир — правдива оцінка

Дні «Голосу України» в Чернігівській області були насичені змістовними зустрічами з чернігівцями, представниками влади, трудових колективів. Журналістський десант у складі 12 співробітників редакції газети Верховної Ради протягом трьох днів знайомився з історією, життям однієї з найбільших в Україні областей, переймався її проблемами та успіхами.

Розпочались дні «Голосу України» із зустрічі «голосоукраїнців» із головою Чернігівської облдержадміністрації Володимиром Хоменком, якого призначено на відповідальну посаду указом Президента буквально за кілька днів напередодні заходу.

Керівник області розповів про те, що Придесення щойно відзначило 75-річчя області, яка дала Україні чимало імен світового масштабу. Нині після святкувань місцева влада зайнята вирішенням наболілих проблем — триває збір цукрових буряків, завершується збирання досить високого врожаю кукурудзи, щойно спрямовані значні додаткові кошти на завершення добудови, переоснащення освітніх, медичних закладів. До речі, на їх реконструкцію, модернізацію, капітальний ремонт передбачено кошти субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та за бюджетними програмами в розмірах, що в 4 рази перевищують минулорічні.

Володимир Миколайович висловив сподівання, що «Голос України», який має в Чернігівській області один з найбільш тиражів в Україні, даватиме правдиву оцінку зробленого як облдержадміністрацією, так і органами місцевого самоврядування.

— Адже ви формуєте думку громадськості, — сказав він. — І нам хотілося б, щоб це відповідальне завдання реалізовувалося з незаангажованих позицій.

Придесення додає автобусами і не тільки

Як відзначалося на розширеному засіданні колегії облдержадміністрації, що відбулася у дні «Голосу України» в Чернігівській області, на Придесенні зберігається стабільна керована ситуація в бюджетній, економічній, гуманітарній та соціальній сферах, забезпечена висхідна динаміка розвитку економіки та добробуту населення. Виробництво валової сільськогосподарської продукції у всіх категоріях господарств збільшилось на 170,1 мільйона гривень. Станом на 1 жовтня 2007 року зернових та зернобобових культур намолочено 1225,8 тисячі тонн за врожайності 26,1 центнера з гектара.

Обсяги промислового виробництва зросли на 6 відсотків. Зокрема, приросту досягнуто у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, виробництві будматеріалів, металургійному та виробництві готових металевих виробів, машинобудуванні, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води.

Підприємствами області виконано підрядних будівельних робіт на суму 404,1 мільйона гривень, що на 24,6 відсотка більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Введено в експлуатацію 114,3 тисячі кв. м житла, що у 1,6 разу перевищує показник за відповідний період 2006 року. Усе це разом значно підвищило надходження податків у бюджет регіону.

У цьому контексті «голосоукраїнці» по-справжньому були вражені ритмом життя одного з таких фінансових наповнювачів бюджету області — чернігівського автозаводу, про який ще три роки тому майже ніхто не знав. Сьогодні — це досить солідне підприємство, яке вже виготовило 2755 автобусів, що курсують в усіх областях України та за її межами. Нині завод щомісяця залишають 120 новеньких «Дельфінів», «Еталонів».

— Але це не межа, — каже голова правління ЗАТ «Чернігівський автозавод» Валерій Купців. — У грудні плануємо випустити 150 автобусів, а вже в середині наступного року — 200—250.

...Перші два автобуси зійшли з конвеєра 19 вересня 2003 року. Нове підприємство з’явилося не на порожньому місці. У Чернігові ще за радянських часів був збудований завод карданних валів. На жаль, у 90-х його потужності не були задіяні сповна, виділену територію для розвитку належним чином не встигли освоїти. Тож на гектарах, які «прогулювалися» більш як десятиліття, в «забутих» корпусах невдовзі з’явилися будівельники, ремонтники. За два-три роки разом з випуском перших автобусів постали один за одним найсучасніші цехи-виробництва.

Сьогодні ЗАТ «Чернігівський автозавод» досить модерне підприємство, яке продовжує розвиватися. Нині на ньому працює 660 робітників. До кінця року планують взяти на завод ще 80—100 працівників.

Курс на виготовлення невеликих і безпечних пасажирських та туристичних автобусів виправдав себе. «Дельфіни», «Еталони» досить добре «прижилися» у Києві. Їх охоче купують львівські перевізники. Добре себе вони зарекомендували і в Чернігові та інших містах.

«Голосоукраїнці» пройшлися цехами нового заводу. Відзначили скрізь чистоту, порядок, злагоджену роботу робітників. Щодня з конвеєра має сходити шість нових автобусів. А це задає ритм роботи всім — від слюсаря, зварювальника до складача, фарбувальника.

Незабутні уроки минулого

«Чи сучасні українські політики вчаться на уроках 90-річної давнини?» — таке запитання поставила телеведуча Алла Скорик заступнику головного редактора газети «Голос України» Леоніду Бровченку перед відкриттям історичних читань «Українська Народна Республіка — 90 років з дня проголошення», інформаційним спонсором яких виступила газета Верховної Ради. Саме з відповіді на це запитання почався науковий захід, організований Українським інститутом національної пам’яті, Сіверським інститутом регіональних досліджень, Інститутом історії України НАН України. Чернігів першим в Україні відкрив низку конференцій, присвячених 90-річчю Української революції 1917 — 1921 років.

«На жаль, багато хто з сучасних політиків просто не знає тих подій, — сказав Л. Бровченко у вступному слові перед істориками. — А якщо так, то як людина може врахувати певні уроки? Але наша газета зробить все залежне від неї, аби донести інформацію, що прозвучить до тих, хто приймає рішення на загальнодержавному рівні».

Директор департаменту Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк зауважив, що зібрання має на меті врахування досвіду державотворення періоду існування УНР. У своїй доповіді він проаналізував історичне значення Української революції, розкривши її основні етапи, рушійні сили, причини, що «призвели до поразки, яка, втім, не стала повною, зробивши можливим національно-державне відродження українського народу вже наприкінці ХХ століття».

Начальник відділу Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор Руслан Пиріг наголосив: проведення такого роду читань підкреслює увагу держави, Академії наук до вивчення і популяризації тематики Української революції. Науковець погодився зі спостереженням Л. Бровченка щодо уроків тих подій — «як в 1917 — 1921 роки існували проблеми міжособистісних стосунків в українській еліті, так і тепер, як тоді була незбалансована, неконсолідована нація, так і тепер, як тоді багато хто в суспільстві перебував у стані ілюзій федералістських, так і тепер».

Ретроспективно розглянула проблеми історії Української революції на сторінках «Українського історичного журналу» в різні історичні епохи провідний науковий співробітник відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Олена Бойко.

Про буремні події 1917 року на Чернігівщині, а також відомого провідника українського національного руху Іллю Шрага, його діяльність з піднесення національної самосвідомості українців Чернігівщини в період формування державності йшлося у виступі доцента кафедри історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидата історичних наук, доцента Тамари Демченко.

Цікавим був виступ директора Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, кандидата історичних наук Володимира Бойка, який звернувся до риторики перших демократичних виборів —муніципальної виборчої кампанії 1917 року. На його думку, проходили вони за найдемократичнішим на той час у світі законом у країні, громадяни якої не мали щонайменшого уявлення про ведення політичної дискусії, що цілком відображено у конфронтаційній, позбавленій толерантності агітації, спрямованій не так на переконання, як на знищення опонентів.

Провідний науковий співробітник відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Тетяна Осташко розглянула діяльність С. Шелухіна і його історико-правову концепцію самостійності Української держави, підкресливши при цьому, що УНР не мала надійного заступника, який міг би підтримати формування суверенної держави, що призвело до фатальних наслідків.

Руслан Пиріг у своїй доповіді звернув увагу присутніх на основні віхи утворення та існування Гетьманату Скоропадського, причини та умови, що призвели до формування його кадетського уряду, а також роботу останнього, зокрема, про здобутки в господарському та культурному житті, які сприяли утвердженню та піднесенню духу українства.

Стосунки Української держави в 1918 році з іншими країнами, зокрема, з різними державними утвореннями на теренах Росії, а також питання обговорення на міждержавному рівні кордонів України, ставлення до національних меншин дослідив молодший науковий співробітник відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України Олексій Лупандін.

Спробу проаналізувати пробудження національної свідомості серед селянства в українських губерніях в 1917-му — на початку 1918 року, а також ставлення цієї верстви суспільства до земельної реформи та її сприйняття УЦР, більшовиків, інших політичних чинників зробив аспірант відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України Віталій Скальський.

Високий футбольний потенціал

У рамках днів «Голосу України» в Чернігівській області також відбувся турнір з міні-футболу. У ньому взяли участь команди редакції газети Верховної Ради, облдержадміністрації, збірна журналістів ЗМІ обласного центру та команда ветеранів «Альбіон».

Першими за жеребкуванням грали «голосоукраїнці» із співробітниками облдержадміністрації. Початок гри засвідчив, що журналістам протистоїть досить сильна команда. Як з’ясувалося, вона постійно тренується, не раз перемагала на всеукраїнських змаганнях між аналогічними командами. Щоправда, через відрядження деяких гравців футболісти мали дещо ослаблений склад.

До 4-ї хвилини команди обмінювалися наступальними контрударами. Зрештою, один з них завершився успіхом «Голосу України» — кореспондент інформаційного центру Олександр Пекний забив перший гол турніру. Через дві хвилини «голосоукраїнці» ще додали один гол на свою користь.

Напруження поєдинку зросло, коли нападаючий з команди облдержадміністрації Сергій Іов забив гол у відповідь. Це по-доброму «розігріло» співробітників газети Верховної Ради, і вони за кільканадцять хвилин зробили досить вдалі атаки і довели рахунок до 1:6. Їх супротивники, незважаючи на такий розрив, неначе отримали друге дихання: спочатку забили другий, а потім і третій голи. Проте час вже працював не на них. Зрештою, перший поєдинок турніру завершився з рахунком 3 : 7 на користь «голосоукраїнців».

Наступними грали команди збірної чернігівських журналістів та «Альбіон». Обидві по-справжньому вразили глядачів не лише своєю майстерністю й досить активною грою. Команда представників чернігівських ЗМІ перед турніром не провела навіть жодного спільного тренування. Водночас, як показала їхня гра, більшість гравців у вільний від роботи час займається футболом. Тож «притирання» відбулося вже під час гри з «Альбіоном».

Обидві команди не поступалися своєю завзятістю, увесь час тримали під прицілом ворота одне одного. Журналістів кілька разів професійно рятував воротар Олександр Прокопенко. Усе-таки рахунок 1:1, зрештою, змінив на користь ЗМІ редактор газети «Удача» Олег Трухан.

Боротьба за третє місце турніру розгорілася між командами облдержадміністрації та «Альбіоном». Їхні футболісти практично не мали один перед одним переваг. Спочатку вирвалися вперед з рахунком 1 : 3 «адміністратори». Але ветерани невдовзі зрівняли рахунок. Але все-таки успіх чекав на команду облдержадміністрації: з рахунком 3:4 вона здобула третє місце в турнірі.

Фінал між командою «Голосу України» та збірною чернігівських журналістів проходив хоч і в наступальних атаках з обох сторін, але до 6-ї хвилини першого тайму безрезультатно. Відмінно себе показали у грі журналісти Чернігівського регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Олександр Штупун, Віктор Ануфрієв, Вадим Мисник, заступник директора газети «Удача» Олександр Холявко, оглядач газети «Гарт» Сергій Козлянський, завідувач редакції музичних новин телерадіокомпанії «Новий Чернігів» Юрій Тосенко. Усе-таки протистояти більш натренованій команді їм було важко.

З рахунком 1: 3 перемогли «голосоукраїнці».

— Ми отримали справжній заряд бадьорості, приємних миттєвостей, — сказав капітан команди ветеранів «Альбіон» Анатолій Бегоян.

Високу оцінку турніру з міні-футболу дав відповідальний секретар чернігівської міської газети «Місто» Сергій Оліферовський.

— Дуже добре, що відбувся такий захід, — зазначив він. — Він показав, що чернігівські журналісти мають високий футбольний потенціал. Такі змагання, схоже, тепер треба частіше організовувати у Чернігові.

Передплата проходитиме в складних умовах

Про проблеми та завдання передплатної кампанії йшлося на зустрічах співробітників редакції газети «Голос України» з начальниками центрів поштового зв’язку Олександром Тимощуком та Олександром Якушиним. Їхні ЦПЗ сьогодні лідирують за показниками передплати на державні видання, зокрема і газету Верховної Ради. До речі, ЦПЗ №4 за результатами передплати «Голосу України» вже втретє виборює комп’ютер. Його і вручили поштовикам у Корюківці.

Як наголошували керівники ЦПЗ, нинішня передплата проходитиме у складних умовах підвищення цін. Незважаючи на цей неприємний чинник, вони працюватимуть на досягнення попередніх показників.

Корюківські шпалери завойовують світ

Пам’ятним моментом днів «Голосу України» стало відвідання журналістами ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів». За радянських часів на цьому підприємстві здебільшого виготовляли крейдований папір, на якому друкували журнал «Огонек» та інші видання. Виробництво шпалер започатковано лише у листопаді 1985 року. Після розвалу Союзу фабрика втратила попередні ринки збуту, пережила кризові місяці. Але утворення акціонерного товариства, яке очолив нинішній керівник КФТП Анатолій Бондар, зміна стратегії допомогли підприємству стати одним з провідних в Європі виробників шпалер.

— Щороку ми випускаємо 50 мільйонів рулонів шпалер, — каже заступник генерального директора зі збуту і маркетингу Петро Мурай. — Це стало можливим завдяки тому, що з 1999 року у виробництво вкладено близько 30 мільйонів інвестицій. На найсучаснішому імпортному обладнанні налагоджено випуск і вінілових, і акрилових шпалер європейського рівня. Водночас забезпечуємо й виробництво дешевого асортименту на різний смак. Тобто рулон наших шпалер можна купити і за 5 гривень, і за 50.

У виставковому павільйоні П. Мурай показав сотні зразків виробленої продукції, які вражають багатством відтінків, цікавими дизайнерськими рішеннями.

Дізнаємося, що колекції під торговельною маркою «Слов’янські шпалери» досить популярні в Росії, Прибалтиці, Польщі, Болгарії. Замовляють їх і у Вірменії, Азербайджані, Монголії, Казахстані.

На фабриці працює дизайнерська студія, яка розробляє для виробництва нові малюнки. Вони стають основою для виготовлення чергової колекції шпалер.

На виробництві нам пояснили, що фабрика працює цілодобово. Вона стоїть лише у святкові дні. Безперебійний процес виробництва забезпечують 1160 співробітників.

Успіхи підприємства дають можливість виплачувати їм у середньому понад 2000 гривень зарплатні, що є досить високою у сільській глибинці. Цього року ВАТ «КФТП» виділило більш як 2,5 мільйона гривень на благодійництво, соціальні програми, благоустрій міста.

* * *

Працівники редакції газети під час днів «Голосу України» в Чернігівській області також відвідали Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Антонієві печери, побували в Мені, Березні, Новгород-Сіверському, Сосницькому районах. Відбулися зустрічі з читачами, керівниками місцевих органів влади. Ці враження, побажання придеснянців стануть основою для написання майбутніх кореспонденцій.

Чернігівська область.