Мені 82 роки, мешкаю у власному будинку. Хочу приватизувати свою земельну ділянку, якою користуюся вже 48 років, але будинок на двох господарів, і сусід не хоче приватизувати свою. Загальна площа спільної землі 18,5 сотки: моя — 7,5 сотки, а решта — сусіда. У нашому земельному відділі мені сказали, що я не маю права приватизувати свою землю без згоди сусіда, це може вирішити лише суд. Та невже немає іншого мирного законного шляху, щоб розв’язати це питання?
Іван ШАЄВСЬКИЙ, ветеран війни і праці, інвалід ІІ групи загального захворювання.
Кам’янець-Подільський
Хмельницької області.
Відповідає перший заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Юрій ОЛЕКСІЄНКО:
— Земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина перша статті 79 Земельного кодексу України).
Земельні ділянки для обслуговування жилого будинку надаються за принципом: один будинок — одна земельна ділянка.
Якщо за даними бюро технічної інвентаризації частини житлового будинку зареєстровані як окремі домоволодіння, тобто мають різні адреси, в такому разі кожен власник окремо приватизує надану йому земельну ділянку. У разі, якщо домоволодіння належить кільком співвласникам, то земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, може перебувати у спільній сумісній власності (стаття 89 Земельного кодексу України) або у спільній частковій власності (стаття 87 Земельного кодексу України).
Земельна ділянка може бути у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша статті 86 Земельного кодексу України). Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю (частина четверта статті 86 Земельного кодексу України).
Якщо будинок належить кільком особам по праву спільної власності, то земельна ділянка оформляється також у спільну власність для обслуговування жилого будинку з визначенням часток кожного співвласника у розмірах, визначених частиною четвертою статті 120 Земельного кодексу України.
Крім того, формою державного акта на право власності на земельну ділянку, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 р., передбачено наявність списку співвласників земельної ділянки у вигляді додатка до державного акта.
Отже, при спільній власності на землю видається один державний акт на право власності на земельну ділянку із внесенням всіх співвласників до відповідного списку-додатка.
Виходячи з положень статті 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку.
Якщо один із співвласників не погоджується щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) чи щодо порядку її використання, такий спір може бути вирішено в судовому порядку (стаття 158 Земельного кодексу України).
