Обібрані за власним бажанням

Ще донедавна поблизу кінотеатру імені Шевченка був продуктовий магазин та кафе «Караоке», а тепер зал гральних автоматів. У приміщенні кафе «Торнадо», що поблизу 12-ї школи і коледжу економіки та підприємництва, віднедавна теж облаштували зали з гральними автоматами. Замінили відділ торгівлі побутовою технікою на таку ж азартну точку у пасажі на ринку «Андріївському» та ще й встановили кілька гральних автоматів на території ринку. З’явилися вони і в приміщенні автовокзалу.

— Це приватна власність, і міська влада не має права заборонити облаштовувати гральні зали, вона лише стежить, аби їх не було у державних установах та навчальних закладах, — каже начальник управління торгівлі Рівненського міськвиконкому Ігор Остапенко. — Ми можемо тільки перевірити режим роботи таких точок, чи не допускають сюди неповнолітніх. Решта повноважень щодо перевірки роботи таких закладів покладена на контролюючі державні установи, визначені в ліцензійних умовах: Мінфін, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва і його територіальні представництва в областях. Останні можуть залучати до перевірок органи місцевого самоврядування. Але, самі розумієте, що слово «можуть» не є синонімом слова «повинні».

— За підписом міського голови Рівного Віктора Чайки ми направили листи Міністерству фінансів України, Державному комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, президенту асоціації діячів грального бізнесу України С. Третьякову з пропозиціями виконкому Рівненської міськради для врахування повноважень органу місцевого самоврядування, які закріплені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (підпункт 2 пункту 6 ст. 30 Закону) щодо регулювання діяльності з проведення азартних ігор, — продовжує Ігор Остапенко. — Ми запропонували доповнити перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії або копії ліцензії для організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, ще й погодженням органу місцевого самоврядування або його виконкому на розміщення грального закладу. Запропонували також доповнити пункт 3.7.4 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, щоб заборонити гральні автомати у приміщеннях вбудовано-прибудованих до житлових будинків, у частинах приміщень магазинів, закладів громадського харчування, побутового обслуговування.

Щодо неповнолітніх. Якщо у гральні зали та казино їх не допускають, то біля гральних автоматів ніхто ні в кого не запитує про вік. Я була свідком того, як біля гральних автоматів на автовокзалі та ринку «Андріївський» старшокласники просаджували батьківські гроші. А один з учнів училища не зчувся, як залишив «однорукому бандитові» всі гроші — навіть на квиток на маршрутку не лишилося.

Ще свіжий у пам’яті випадок, коли до корпункту нашої газети звернулася літня рівнянка. Вона зі сльозами на очах розповіла, що її молодшого сина затягнуло гральне болото: він напозичався грошей, а коли його кредитори пообіцяли звернутися до суду, сім’я змушена була продати квартиру в Рівному. А в ній, крім жінки та її сина-гравця, проживала сім’я старшого сина з чотирьох осіб. Натомість купили квартиру в Здолбунові, а різницю в ціні у десять тисяч доларів повернули кредиторам. «На жаль, син не покаявся — продовжує грати й далі. Це, як хвороба, як алкоголізм, як наркоманія, — плакала жінка. — І нічого тут не вдієш. Тим часом старший син забрав мене до себе у нову квартиру, а від молодшого брата відмовився: мовляв, він свою частку від продажу житла пустив на вітер. Та й боїться, що той знову наробить боргів і доведеться нам усім залишитися без даху над головою. Я його розумію і не засуджую, але, повірте, мені болить душа і за молодшого сина, якого азартні ігри зробили практично бомжем»...