Профспілкові організації гірничо-металургійного комплексу України активно готуються до проведення Дня охорони праці, який згідно з указом Президента України має відзначатися в Україні 28 квітня. Саме тому в Дніпропетровську за ініціативи ЦК профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості відбувся Всеукраїнський актив з проблем охорони праці металургів та гірників. Він був проведений разом з соціальним партнером — Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, за участю фахівців Міністерства промислової політики та Федерації профспілок України. Розмова вийшла змістовною та конструктивною, коли мовилося про реальний стан охорони праці на підприємствах галузі. Особливо гостро прозвучав аналіз ситуації в доповіді Володимира Білика, головного технічного інспектора праці ЦК ПМГУ. Ось деякі факти.

Стан охорони праці в регіонах змінюється на краще, але дуже повільно. За останніми оцінками динаміка виробничого травматизму зі смертельними наслідками в галузі хоч і знизилась у 2006 році у порівнянні з попереднім роком, але викликає стурбованість. Наприклад, незадовільно спрацювали на ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Кривий Ріг), ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь», ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» та інших, де травматизм зі смертельними наслідками виріс. Порушення технологічної дисципліни допускають не тільки робітники, а й керівники та спеціалісти інженерно-технічного персоналу. Торік на ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління» (Донецька область) стався груповий нещасний випадок, де через порушення правил безпеки загинули начальник та в. о. головного інженера фабрики. Стаж роботи обох постраждалих сягав 30 років. Торкнувшись основних пріоритетів в області охорони праці на 2007—2008 роки, доповідач зазначив, що багато в чому на збереження життя та здоров’я трудящих впливає Угода про співпрацю та взаємодію між ЦК ПМГУ та Держгірпромнаглядом України, укладена в квітні 2004 року.

Про умови праці, від яких перебувають у прямій залежності не лише виробничий травматизм, а й професійні захворювання, говорив в. о. заступника голови Держгірпромнагляду України Валерій Іванченко. У своєму виступі він визначив, що кількість уперше виявлених професійних захворювань на підприємствах галузі зростає з року в рік. При цьому втрата днів непрацездатності торік у галузі становила 58 592 людино-дні, тобто протягом календарного року щоденно не виходили на роботу 160 робітників. Більше того, Валерій Іванович занепокоєний зростанням кількості випадків прихованого виробничого травматизму. Він також висловив свою стурбованість тими фактами, коли потерпілих намагаються звинувачувати в нещасних випадках, які сталися з ними. При цьому члени комісій з розслідування нещасних випадків часто-густо не пов’язують їх з виробництвом. Його висновок: об’єднанню працедавців України слід ретельніше контролювати цю тенденцію й жорстко ставити вимоги перед власниками підприємств про виключення таких фактів.

Директор з охорони праці Криворізького залізорудного комбінату Сергій Удріс звернув увагу активу на той факт, що Законом України «Про охорону праці» профспілкам надано право здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці й вимагати від працедавця поліпшення стану умов праці. Тільки ця правова норма законом не уточнена. Що означає термін «вимагати» і як це можна реально зробити, щоб власник прислухався? Держгірпромнагляд України має право здійснення державного контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Він також може забороняти та призупиняти роботу цеху чи підприємства в разі виявлення порушень вимог діючих нормативних актів про охорону праці.

Ще один дуже важливий момент. На думку Сергія Вікторовича, діючим законом не регламентовано питання з укладання контрактів із робітниками, що працюють на особливо небезпечних та шкідливих виробництвах. Варто визначити й узаконити певну градацію щодо терміну такої праці, наприклад, 10 років з певними пільгами. Відпрацював такий термін, його перенавчає власник, і він продовжує працювати, проте не в шкідливому середовищі. Так є в європейських країнах. У нас через відсутність такого механізму робітники працюють не один десяток років, а звідси й невтішні статистичні цифри профзахворювань, про які говорилося на активі. Дійсно, у несприятливих умовах сьогодні працюють понад 238 тисяч робітників підприємств галузі. Законодавець не передбачив механізм захисту трудівника. С. Удріс пропонує звернутися до народних депутатів від Криворіжжя з проханням підготувати такі зміни чи доповнення до Закону України «Про охорону праці» й подати до Верховної Ради України.

— Центральний комітет ПМГУ підтримує постанову ФПУ про оголошення 2007 року роком боротьби профспілок з приховуванням випадків виробничого травматизму, — наголосив Володимир Казаченко в коментарі для «Голосу України». — У питаннях безпеки та охорони праці ми ніколи не йшли на компроміси, ви переконалися, з яким уболіванням виступали на активі представники підприємств і профспілок, головні та позаштатні технічні інспектори праці з Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та з інших регіонів. Ми віримо, що в подальшій роботі соціальних партнерів необхідність спільних дій у посиленні державного нагляду та громадського контролю з дотримання працедавцями вимог законодавчих актів із охорони праці матиме особливе значення.

Дніпропетровська область.

На знімку: стенд з безпеки та охорони праці в цеху металоконструкцій управління головного механіка ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» .

Фото автора