«Одинадцятирічна донька моєї подруги намагається бути схожою на хлопця. Здається, робить це навмисно. Її мама на мої застереження тільки сміється, мовляв, нічого дивного — переросте. Поясніть, будь ласка, цей феномен.

Зоя ПЕТРОВА.

Боярка Київської області.

Роз’яснює науковий співробітник Інституту психології імені Г. Костюка АПН України Тетяна ГУРЛЄВА:

— Учені вважають, що кожній людині притаманні одночасно маскулінні (чоловічі) та фемінні (жіночі) риси. Немає абсолютних критеріїв для визначення «правильної» поведінки дітей різної статі. Якщо багатьом хлопчикам часом подобається займатися «дівчачими справами» і навпаки — це ще не привід для хвилювання.

Однак ототожнення з протилежною статтю буває настільки сильним та охоплюючим, що почасти викликає несприйняття та глузування з боку ровесників і врешті-решт робить дитину нещасною. Інколи у такий спосіб підлітки самостверджуються. Дівчині, яка поводиться й виглядає як хлопець, це допомагає перенести психологічну кризу. Це може тішити її самолюбство, лікувати від самотності. Але маскулінна поведінка спотворює її так звану статево-рольову ідентифікацію, провокуючи особистісні труднощі у подальшому. Адже вона вочевидь відчує дискомфорт поряд із симпатичним їй юнаком, який чекає проявів жіночності: ніжності, лагідності, співчутливості.

Маскулінізація проявляється ще в дитинстві. На відміну від «фемінних» дівчаток, які бавляться з ляльками, «маскулінні» надають перевагу конструкторам, комп’ютерам, бойовикам тощо. У підлітковому віці ці представниці слабкої статі виявляють інтерес до техніки, займаються видами спорту, котрі вимагають сили й витривалості, уникають традиційних «жіночих» видів діяльності — ведення домашнього господарства, шиття, в’язання тощо. У спілкуванні з дорослими тяжіють до середовища чоловіків, виявляють інтерес до жінок, закохуються в них. «Маскулінні» дівчата можуть брутально лаятися, намагатися виглядати «крутими», палити, частуватися пивом «із горла». І хода в них різка, незграбна.

Утім, маскулінна поведінка дівчат менш виражена, ніж фемінна поведінка хлопчиків, тому не така помітна. Коли йдеться про певні відхилення статевого розвитку, діти потребують невідкладної допомоги з боку батьків, педагогів, психологів, а то й лікарів.

Важливо з раннього віку, і особливо в підлітковий період підкреслювати й заохочувати у дівчаток будь-які прояви жіночності. Дівчинці-підлітку слід пояснити, що і демонстрація (нестримний макіяж, вульгарна поведінка), і навмисне приховування своєї статі (чоловічі манери, звички, одяг) привертають увагу оточуючих, викликаючи неприязнь чи відразу. Дівча повинно зрозуміти, що анатомічні відмінності між чоловіками й жінками визначають особливі форми поведінки, що психологія обох статей по-своєму унікальна.

Чоловік і жінка — два світи, які доповнюють одне одного, дві особистості зі схожими й специфічними психологічними рисами. Треба створювати умови для гармонійного спілкування й діяльності хлопчиків і дівчаток, у процесі чого формуються психічні особливості, притаманні тій чи іншій статі.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.