Із початку року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна», яким внесено зміни і до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Чи відчули контролери-ревізори зміни у практичній роботі? Про це розмова нашого кореспондента з начальником контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області Таліною ДЗЕРКАЛЬ.

— Згідно із законодавчими змінами, ми отримали додаткові повноваження зі здійснення контролю над державним і комунальним майном навіть якщо підприємства не є отримувачами бюджетних коштів. Йдеться передусім про використання коштів і розпорядження майном. Раніше таке можливо було лише за рішенням судів. Звісно, існував відомчий контроль, але практика довела його неефективність. Тож віднині основну контрольну функцію за діяльністю підприємств, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, покладено на Державну контрольно-ревізійну службу. Також нам надали повноваження зі здійснення державного фінансового аудита суб’єктів господарювання державного сектору економіки і в діяльності бюджетних установ. Державний фінансовий аудит — дослідження роботи державного підприємства, метою якого є не покарання, а попередження можливих порушень. Це нововведення у нашій роботі, яке наближує нас до європейських стандартів, і зараз на деяких підприємствах його впроваджує наша служба як пілотний проект. Отже, удосконалено систему фінансового контролю, зокрема, на переході від фіскальних заходів до запобіжних.

— Тобто вам надано право здійснювати позапланові перевірки суб’єктів господарської діяльності за власним бажанням?

— Ревізії проводять згідно з планами, що складають щоквартально і які затверджує Кабінет Міністрів. Але можливі й винятки. Ми відтепер маємо право самостійно реагувати на депутатські запити і звернення громадян. Крім того, позапланова виїзна ревізія може проводитися і за ініціативи органів ДКРС, і за ініціативи інших уповноважених державних органів. Щоправда, право на позачергову ревізію має бути підтверджено рішенням суду.

— Таліно Василівно, враховуючи згадані зміни у законодавстві, що вже вдалося конкретно зробити?

— Нововведення можна назвати маленькою революцією в роботі контрольно-ревізійних органів. Після виходу закону нинішнього року з’явилася постанова Кабміну № 550, де за ініціативою центрального апарату нашої служби чітко відпрацьовано порядок проведення інспектування, тривалість, методику тощо. Нам залишається лише вчитися і працювати.

Часу пройшло не так багато, однак нам уже вдалося здійснити за дорученням Прем’єр-міністра перевірку діяльності газово-транспортної мережі. На рівні держави та області було створено відповідні відомчі комісії, до складу яких входили і представники КРУ. Левова частка роботи дісталася саме нам. На рівні області було виявлено низку порушень, зокрема, неоприбуткування частини газотранспортних мереж на суму близько 4 мільйонів гривень. Деякі з мереж було прокладено за рахунок бюджетних коштів, але чомусь їх не було обліковано в державному реєстрі. Інший цікавий приклад: проведено ревізію фінансово-господарської діяльності унікального та процвітаючого свого часу державного підприємства «Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів», яке спеціалізується на виробництві виробів із вольфрамокобальтових та інших рідкісних сплавів. Сьогодні його «унікальність» полягає зовсім в іншому: протягом 2004—2005 років держава не забезпечувала своє ж підприємство замовленнями. Як наслідок — обсяги промислової продукції катастрофічно зменшилися. Відбувається своєрідний перекіс у виробничому процесі: витрати підприємства зростають семимильними кроками, а доходи скромно відстають, тобто рентабельність падає далі нікуди. Сума збитків від діяльності за два роки становить понад 4 мільйона гривень. Таку ситуацію обумовлено також низьким рівнем завантаженості потужностей, яка становить лише 1—2 відсотки. Якщо до цих куцих показників додати суми фінансових порушень, виявлених під час ревізії (понад 1 млн. грн.), вималюється вкрай плачевна картина. Що в цьому мільйоні? Втрати доходів, які виникли внаслідок здійснення операцій з реалізації послуг за цінами, нижчими від собівартості, протиправне зменшення розміру державного майна тощо. Під час ревізії забезпечено відшкодування порушень більш як на 800 тисяч гривень.

Ще хотілося б відзначити наші упереджувальні заходи. На підставі постанови КМУ № 239 від 2.03.06 р. наша служба брала участь у дослідженні полів і перевірці документів сільгосппідприємств, які претендували на дотацію з державного бюджету на посіви озимих. Тільки в нашій області було виявлено порушень майже на 800 тисяч гривень. На рівні держави — на 28 мільйонів гривень. Хочу зауважити, що це були попереджувальні дії. Якби не втрутилися, ці кошти було б втрачено для держави. Зараз проводимо другий етап — те саме дослідження, але стосовно посіву ярих культур. Перевірка тільки розпочалася, але вже упереджено порушення більш як на 600 тисяч гривень.

— Які фінансові порушення стали типовими?

— Найчастіше доводиться мати справу з приписками обсягів виконання робіт під час виконання капітальних, поточних ремонтів; порушенням законодавства при закупівельних операціях за рахунок бюджетних коштів, проведенні тендерів. Стосовно останнього — спостерігається тенденція до поліпшення ситуації, значна частина порушень пов’язана не так із свідомими зловживаннями, як із незнанням посадовцями законів. Традиційними залишаються порушення ведення бухгалтерської документації, неналежне ставлення посадовців до збереження майна. На жаль, нерідко доводиться мати справу з порушенням бюджетного законодавства, зокрема нецільовим використанням коштів.

— Зрозуміло, що контролери-ревізори працюють на кінцевий результат, тобто на забезпечення відшкодування завданих збитків. Який порядок повернення збитків? Чи є засоби впливу на тих «міцних горішків», які не поспішають розраховуватися з державою?

— Заходи впливу є, і їх передбачено законодавством. Зокрема, у нас є право вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями, приховані та занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування. Маємо також право в судовому порядку стягувати до доходу держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами та з іншими порушеннями чинного законодавства. Крім того, маємо право застосовувати адміністративні стягнення на керівників та інших посадовців підконтрольних установ.

Розмову вів Олег БОНДАР.

Кіровоград.