Єдиному на Прикарпатті футбольному інтернату загрожує закриття

Днями в Івано-Франківську під стінами будинку облдержадміністрації протестували проти закриття єдиного в області футбольного інтернату, що діє при Івано-Франківському вищому професійному училищі №21. Батьки юних футболістів тримали в руках повідомлення, в яких директор училища Василь Микитюк просив їх забрати документи своїх дітей і протягом літа подбати про їх подальшу долю. Біля батьків стояли розгублені діти (у спортивному інтернаті перебуває майже сто хлопців з області, з яких 70 відсотків — сільські), не розуміючи, чим вони завинили перед обласною владою. Причиною, яка спонукала директора розіслати такі повідомлення, стало припинення фінансування цього закладу, яке досі здійснювалося з обласного бюджету через управління з питань фізичної культури та спорту ОДА.

— Футбольний інтернат створено при училищі вісім років тому, — розповідає Василь Васильович. — За цей час ми показали всій області, що і за мізерні кошти можна добитися великих спортивних результатів. Чотири наші футбольні команди із 2001 року виступають у вищій лізі юнацького чемпіонату України. Зауважте, єдині від області. 32 вихованці входять до складу дорослих футбольних команд першої та другої ліги, троє — гравці збірної України. Цим успіхам сприяло те, що діти перебувають у режимі інтернату. Вони користуються інфраструктурою училища, зокрема його гуртожитком, їдальнею, транспортом, трьома футбольними полями, що значно здешевлює утримання інтернату для обласного бюджету. Бо на підготовку юних футболістів не йдуть оплата праці кухарів, витрати на електроенергію, гуртожиток і т. д., оскільки все це йде за рахунок навчального закладу, в якому вони здобувають професії оператора комп’ютерного набору, токаря, фрезерувальника тощо. Для порівняння: у Львові на одного такого вихованця тільки на харчування витрачають 28 гривень на день, тоді як ми ухитряємося вкластися в 3 гривні 50 копійок. До цього часу такий порядок речей задовольняв усіх. А нині чомусь від цього зле стало обласному управлінню з питань фізичної культури і спорту, яке, здавалося б, мало радіти з такого стану речей. У першому півріччі воно виділило нам 170 тисяч гривень і на цьому поставило крапку. А закладу на рік потрібно принаймні 240 тисяч гривень. Тому я не можу брати на себе відповідальність і оголошувати новий набір дітей до футбольного інтернату, як і забезпечити нормальні умови нинішнім учням, яким треба дати їсти, відправити на змагання і таке інше. Тож перед тим, як відпустити дітей на канікули, вирішив чесно повідомити про це батькам.

Заступник начальника головного управління у справах молоді і спорту, начальник управління з питань фізичної культури та спорту ОДА Любомир Пасічняк позицію свого відомства аргументував так: «Футбольний інтернат училища не є підвідомством нашого управління, адже навчальний заклад, при якому він створений, перебуває у віданні управління освіти. Наше управління тільки надавало йому фінансову підтримку. Сам я проти закриття інтернату, про що тричі говорив на зустрічі з працівниками училища».

Таке пояснення представника влади Василь Микитюк привселюдно назвав лицемірством. За його словами, припинити фінансування інтернату і заявляти, що «я проти його закриття» — це все одно, що казати «я тебе з роботи не звільняю, працюй, але не даватиму тобі гроші». З тих 600 тисяч гривень, які в обласному бюджеті передбачені на підтримку футболу, каже він, без проблем можна було б виділити 240 тисяч гривень на інтернат, враховуючи його значні спортивні досягнення. До того ж чому в обласному бюджеті на інтернат грошей не вистачає, а на фінансування дитячої футбольної команди школи «Спартак», заслуги якої в спорті значно скромніші, вони є, та ще й чималі — 390 тисяч?

— Наші діти добре попрацювали, щоб потрапити у вищу лігу. Графік у них дуже напружений. Уже о 7-й ранку йдуть на тренування, потім навчання, знову тренування і знову навчання, — розповідає мама учня Жанна Тарас. — Цього року до вищої ліги пробилася й дитяча команда, створена при футбольному клубі «Спартак». Як ми зрозуміли, обласному управлінню з питань фізичної культури і спорту складно утримувати всі ці команди у вищій лізі. Отож вирішили, що хтось зайвий і ним став футбольний інтернат ВПУ №21, який є старожилом. І це незважаючи на те, що цього року на чемпіонаті області наші діти посіли перше місце, тоді як команда «Спартака» навіть не потрапила до його фіналу. Чому чиновники знехтували спортивними досягненнями інтернату і вирішили фінансово підтримати іншу команду, яка до того ж потребує на своє утримання значно більше коштів і, на думку фахівців, навряд чи довго утримається у вищій лізі, не розуміємо ні ми, ні наші діти. На зустрічі в училищі пан Пасічняк дав нам зрозуміти, що футбольний інтернат їм не потрібний. Порадив найкращих дітей прилаштувати у фізкультурний коледж, а інших відправити додому. Ми не можемо погодитися із закриттям інтернату і просимо чиновників викласти свою позицію документально. Тоді з цими паперами поїдемо до Президента України, який не раз казав, що треба заохочувати розвиток спорту серед дітей, особливо сільських. Тим паче що цей рік оголошено Роком захисту дитини. Тож чи можна отак карати юних спортсменів? І за що? За те, що приносять спортивну славу області?

Втім, люди між собою подейкували і про інше. Буцімто головна причина такої ситуації в тому, що у футбольному інтернаті надто прозоре використання грошей: тільки на харчування дітей і на їх виїзди на гру. Декому, кажуть, така прозорість не зовсім до душі, бо заважає в потрібне русло спрямовувати фінансові потоки. І, можливо, команда «Спартака» для здійснення цих планів дає більше поле для маневру. Адже, казали батьки, їм важко повірити, що знайти для інтернату решту 70 тисяч гривень, коли у футболі крутяться мільйони, така вже непосильна річ.

Обурені батьки діймали пана Пасічняка запитаннями. Один чоловік показував на свого сина: «Йому 14 років. Куди тепер його подіти? Дитяча психіка може цього не витримати». Інша мама допитувалася, хто все-таки припинив фінансування, чия це ініціатива. Чиновник наступав на них фразою: «Ви прийшли мені мораль читати чи вислухати?», нібито з боку людей, з чиїх податків він утримує свою платню, захищати свої інтереси — річ неприпустима. Дехто намагався зайти до «білого» дому, але двері пильно охороняв міліціонер. З будинку тим часом виходили учасники колегії облдержадміністрації. Хоч як парадоксально, на цьому засіданні розглядалося питання про розвиток фізичної культури і спорту в області. Про успіхи, яких досягли у цій царині, на колегії доповідав Любомир Пасічняк. За його словами, Прикарпаття за спортивними показниками входить у п’ятірку найкращих областей в Україні. Промовці закликали одне одного активніше залучати дорослих і дітей до занять спортом, щоб відвернути їх від наркотиків, горілки та цигарок. На вулиці стояли ті, про чиє фізичне здоров’я вони турбувалися з трибун. Теорія вочевидь суперечила практиці.

Івано-Франківська область.