Нагадуємо: згідно із Законом ФРН «Про заснування Федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє», заяви від громадян, які в роки Великої Вітчизняної війни були примусово вивезені на рабські та примусові роботи, приймалися до 31 грудня 2001 року. Остаточні рішення за всіма прийнятими заявами і документами було прийнято у листопаді 2003 року. Відтоді призначена кожному одержувачу сума виплачується двома частинами, як це передбачено німецьким законодавством. Першу — 65 відсотків отримамали всі жертви нацизму та їхні правонаступники. А з лютого 2004 року тривають виплати другої частини.
Важливе уточнення УНФ «Взаєморозуміння і примирення». Для тих, хто скаржиться в різні інстанції щодо непризначення їм виплат. Особи, які мали право на виплати, але не подали заяви і належні підтверджувальні документи до завершення їх обробки — 17 листопада 2003 року, що передбачено тим само німецьким законодавством, на жаль, втратили це право.
Як проходить завершальний етап виплат? Практично всім постраждалим призначено другу частину. Проте чимало громадян тривалий час не одержують свої кошти, які вже перераховані у відділення банків за адресами їхнього проживання, вказаними у справах. Перевірка засвідчила: в одних випадках чимало отримувачів змінили місце проживання, а обласні відділення фонду не повідомили про це. В інших — отримувачі померли, а правонаступники не оформляють документи на себе і можуть втратити можливість одержати кошти. Бо закон ФРН вимагає — правочинні правонаступники мають протягом 6 місяців з дня смерті постраждалого подати заяви і відповідні документи до обласних відділень УНФ за місцем проживання жертв нацизму. Призначення виплат постраждалому і навіть перерахування коштів до банку не є гарантією, як вважають деякі правонаступники, того, що вони обов’язково повинні одержати ці кошти.
І ще таке застереження УНФ «Взаєморозуміння і примирення». Всі права на одержання виплат, згідно з законом ФРН, втрачаються після 30 вересня 2006 року. Після цієї дати не будуть прийматися до розгляду жодні заяви і документи, не розглядатимуться і скарги громадян. Проте деякі заявники цю кінцеву дату виплатної процедури помилково вважають подовженням терміну приймання нових заяв.
Тому Український фонд просить усіх правочинних одержувачів і їхніх правонаступників не пізніше березня наступного року неодмінно звернутися до його обласних відділень, повідомити про зміну адреси та інші важливі зміни. Звернення після зазначеної дати не гарантує одержання належних коштів.
І все-таки виплата після 30.09.2006 року можлива — тільки в тому разі, коли призначення було зроблено своєчасно, але одержувач вчасно не отримав виплату не з своєї вини, або в інших винятково важливих випадках.
Є потреба нагадати і про правонаступників, які мають право на одержання виплат за померлого отримувача. За законом ФРН, це в першу чергу чоловік (дружина) і діти. За їх відсутності — онуки, а якщо і їх немає — брати та сестри колишньої жертви нацизму. За відсутності зазначених правонаступників право на подання заяви мають особи, визначені заповітом спадкоємців.
УНФ наголошує: Закон ФРН «Про заснування Федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» належить до юрисдикції Федеративної Республіки Німеччини. Законодавство жодної іншої держави не має права скасовувати його положення, вимоги або вносити до нього зміни.
Тож колишні жертви нацизму, спадкоємці тих із них, хто помер, які ще не отримали належні виплати. Дослухайтеся до наведених застережень Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення». Нагадати про це вказаним особами просимо і наших постійних передплатників і читачів.