Минулий тиждень в українській культурі ознаменувався двома прикметними подіями. Обнародувано зміни до закону України про держбюджет на 2005 рік (і відповідно, зміни до «бюджету культури»). А ще Президент Ющенко на прес-конференції уточнив своє ставлення до проблеми двомовності.
Почнемо з бюджету. Отже, видатки «на культуру» передбачено за загальним фондом 555.185,9 тис. грн., що на 16,6 відсотка (на 87.928,9 тис. грн.) більше, ніж затверджено законом про держбюджет. Міністерству культури та мистецтв передбачено збільшення видатків споживання в обсязі 28,8 млн. грн., в тому числі на оплату праці (відновлення міжпосадових співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери у зв’язку із встановленням нового розміру мінімальної зарплати) за рахунок відповідного зменшення видатків розвитку.
А ось окремі статті, що багатьох цікавлять. Збільшення видатків за бюджетною програмою «Фінансова підтримка культурологічних видань та видань літературно-художнього напрямку» — до 11 млн. грн. Обсяг видатків за бюджетною програмою «Створення і розповсюдження національних фільмів» в обсязі 49, 25 млн. грн. Обсяг видатків за бюджетною програмою «Забезпечення розвитку і застосування української мови» в обсязі 30 млн. грн.
А тепер — про мову. Віктор Ющенко зробив крок назустріч фактичній двомовності. На президентському сайті з’явився проект закону, який дозволяє чиновникам переходити на російську там, де до них звертаються російською. Оскільки звична мова нашої бюрократії вже 350 років — російська, це означає, що такою вона буде й далі. І не лише там, «де звертаються». Сам законопроект свідчить про послідовність Ющенка, котрий обіцяв у передвиборних виступах, що мовне питання треба вирішувати цивілізовано. Але згаданий законопроект реально означає, що українську мову буде «законно» відсунуто на позиції «другої бюрократичної». Ющенко, як завжди, не хоче нікого образити. Це зворушливо. Але це не відміняє того факту, що нам потрібні деколонізаційні заходи, спрямовані не проти російської, а на захист української мови. Йдеться про те, щоб українську мову зробити мовою міжнаціонального спілкування в багатонаціональній Україні. А згаданий законопроект є кроком до закріплення мови міжнаціонального спілкування — російської, як і було в СРСР. Плоди тієї практики сам Ющенко може чути щодня, коли його україномовні соратники (за російськими правилами) відміняють прізвище свого Президента у родовому відмінку як жіноче прізвище! Вони кажуть «Указ Президента Віктора Ющенко...» Цікаво, скільки треба в бюджеті передбачити коштів, щоб вони навчилися говорити правильно? Боюсь, 30 млн. грн. «на забезпечення розвитку і застосування української мови» буде замало — якщо згаданий президентський законопроект стане законом.