Понад 400 татуювань-наколок радянських ув’язнених представив на виставці в Літературному музеї Одеси приватний колекціонер Олег Грінченко. За його словами, наколки, виставлені на експозиції, збирав екс-співробітник НКВС-МВС Дансінг Балдаєв у в’язницях СРСР. Грінченко стверджує, що «маючи талант художника, Балдаєв, під виглядом тюремного лікаря, викликав на медогляд ув’язнених і змальовував сюжети тату».
Колекціонер розповів, що татуйоване тіло на жаргоні ще називають «фраком з орденами». Татуювання на тілі складаються в цілісну картину, що має суворо визначений зміст. Це своєрідний набір документів людини, котра побувала за ґратами, чию біографію можна відновити за малюнками.
Автор виставки демонструє і своє татуювання —абстрактний плетений візерунок. Таке зображення наносили на свої щити скіфські воїни, вважаючи, що цей візерунок захистить від удару сокири.
У нинішніх молодіжних татуювань скоріш естетичний характер. Найчастіше малюнок на тілі не має під собою жодного підтексту, а є просто засобом самовираження юної індивідуальності.