Останнім часом про америцій почали говорити знову. Звичайно, поки що у вузьких наукових колах. Появу його пов’язують з аварією на ЧАЕС. Він нібито небезпечніший за стронцій, цезій і навіть плутоній (радіонуклід Am-241), розчиняється у воді. Тому надто рухомий, здатний поглинатися і накопичуватися в окремих елементах біосфери, організмі людини.
Щоб розібратися, що й до чого, чи справді такий страшний чорт, як його малюють, вирішила з’ясувати Національна комісія з радіаційного захисту населення України на своєму недавньому засіданні, яке провів її голова, академік НАН України Дмитро Гродзинський.
Америцій — не вигадки, доводив головний науковий співробітник міжнародного науково-технічного центру «Укриття», доктор біологічних наук Микола Архипов. Його відкрила й ідентифікувала в 1944 році група американських вчених. За своїми хімічними властивостями він є аналогом рідкоземельних елементів, таких, як європій та церій.
Заступник голови комісії Леонід Табачний уточнював: з’явився америцій на території України після випробних ядерних вибухів. А «чорнобильський», звісно, — після аварії на ЧАЕС.
Учені доводять, що максимальної питомої активності америцію буде досягнуто через 72 роки, тобто до середини 2058-го. Лише через 635 років, тобто до 2621-го, активність америцію і плутонію зрівняються. Потім почнеться більш прискорене зменшення активності америцію порівняно з плутонієм.
Чому новий елемент порівнюють з плутонієм? Бо він надзичайно небезпечний. Вважають, якщо плутоній потрапив в організм людини, скажімо, в кістки, то вивести його можна лише з ними...
Микола Кучма, завідувач відділу наукових проблем зони відчуження Всеукраїнського інституту цивільного захисту населення та інші науковці доводили: незначні дози америцію є у сільгосппродуктах. «Полюбляють» його гриби, менше — ягоди. Є він у лісовій підстилці. Швидше переміщається у вертикальних площинах на зволожених площах. Вертикальна міграція америцію відбувається швидше, ніж цезію, але повільніше, ніж стронцію. Всотують його дерева. І під час їх переробки вміст америцію в повітрі може зрости у 12—15 разів.
Небезпечний америцій і тим, що виявляти його здатні лише надчутливі прилади, які є вже в Україні. А де все-таки найбільше його накопичилося? Він є всюди, але розміщений нерівномірно. Основне його пристанище — 30-кілометрова зона відчуження. Доза впливу його нині незначна — 7 відсотків від законодавчо у нас визначеної (7 бер за 70 років життя людини).
Над проблемою радіологічного захисту населення від впливу америцію працює багато вчених і наукових закладів, зокрема, науковий центр радіаційної медицини АМН України. Про це учасникам засідання розповів завідувач відділу цього інституту, доктор фізико-математичних наук Ілля Ліхтарьов.
Отже, чорнобильська зона — справді науковий полігон. І не надавати йому належної уваги, забувати про наслідки чорнобильської катастрофи — гріх!
