Минуло трохи більше року з того часу, як Полтавську обласну раду очолив Володимир Гришко, доктор економічних наук, професор. Що із задекларованого вдалося здійснити за цей час, а що — ні? На яку перспективу може сподіватися територіальна громада?

Виступаючи з доповіддю на муніципальних слуханнях «Шляхи розвитку місцевого самоврядування», Президент України Леонід Кучма, зокрема, відзначив, що «...територіальні громади так і не стали повноважними господарями на своїх територіях, бюджети самоврядування інакше як жебрацькими назвати не можна, наближається криза комунальних мереж...», «майже всі громадяни відчувають на собі кризу систем життєзабезпечення».

Точніше, мабуть, і не скажеш. На мій погляд, дуже важливо, що Президент виходить на необхідність вдосконалення системи місцевого самоврядування через перерозподіл владних повноважень на користь місцевого самоврядування, зокрема на районному й обласному рівнях. Тобто йдеться про децентралізацію і деконцентрацію влади. Бо саме надмірна її централізація й концентрація є чи не найбільшим гальмом у розв’язанні наявних проблем.

Але навіть за таких умов депутати обласної ради взяли на себе відповідальність за широкий спектр соціально-економічних питань у регіоні. Важливою передумовою стала спрямованість депутатського корпусу на виважені, послідовні, активні та відповідальні дії. Бо вони — саме ті люди, які мають великий авторитет у регіоні. Але попри це було організовано й проведено два етапи навчання депутатів обласної ради на базі тих організацій та підприємств, що вони самі й очолюють: у Полтавському, Глобинському, Котелевському, Гадяцькому, Кобеляцькому районах та місті Кременчуці.

Мені вдалося взяти участь у роботі сесій практично всіх районних, багатьох міських і селищних рад. Саме там, на місцях, я отримував вичерпну інформацію про реальну ситуацію в регіонах. Почув відверті розповіді про реальні важливі для громади проблеми. Те, що акумульовано самим життям. На жаль, складним і нелегким для більшості полтавців. І саме тому найважливішим критерієм оцінки роботи обласної ради може бути винятково соціальний прогрес, тобто поліпшення життя конкретної людини. Базою для цього є економічне зростання або рівень соціально-економічного розвитку територій. За 9 місяців 

ц. р. промисловий комплекс області збільшив обсяги продукції на 5,3 відсотка. Це дуже важливо. Зважаючи на значний (15 відсотків) спад у нафтопереробній галузі, питома вага якої в обсягах промисловості становить 36 відсотків. Та ще важливіше, що ми перекрили це зниження (а воно, до речі, цілком залежить від імпорту нафти) істотним нарощенням обсягів промислового виробництва в галузях, де зайнято 60 відсотків працюючих: у легкій, харчовій, машинобудівній та металообробній промисловості. Значною мірою завдяки вдосконаленню технологій і підвищенню продуктивності праці. Позитивну динаміку мають, за винятком сільського господарства, всі галузі економіки — транспорт, будівництво, зв’язок, торгівля. Як наслідок — скоротилися безробіття, заборгованість у заробітній платі, істотно зросла середньомісячна заробітна плата. Середньомісячний роздрібний товарообіг у розрахунку на одну особу зріс на 20 відсотків. Інша річ, що за позитивним середнім показником є значна кількість підприємств і установ, які працюють неефективно, породжуючи тим значні проблеми в соціально-економічному розвитку деяких районів. Зокрема, значну строкатість у рівнях зарплати, заборгованості у заробітній платі, рівні зайнятості населення, інших соціальних показниках. Надзвичайно серйозні проблеми накопичилися в аграрному секторі економіки, житлово-комунальному господарстві, бюджетній сфері. І все ж ми рухаємося вперед, виходячи на планові показники програми соціально-економічного розвитку і бюджету області на 2003 рік. Разом з тим діяли в умовах надзвичайно жорсткого обмеження фінансових ресурсів. І саме тому, розуміючи, що розпорошення зусиль та коштів не принесе бажаного результату, назвали пріоритетом номер один галузь охорони здоров’я, сконцентрували свою увагу на її об’єктах. Зокрема, постійна комісія з питань охорони здоров’я, яку очолює Леонід Куроєдов, ще на першому засіданні поставила за мету стратегічне завдання: розробити концепцію розвитку охорони здоров’я області й за час своїх повноважень втілити її в життя. Попереднім результатом стала програма розвитку галузі, яка встановлює пріоритет — використання наявних коштів на оновлення матеріально-технічної бази лікувальних закладів. Хоча загалом було прийнято вісім програм щодо інших галузей та і проблем.

Прикладом ініціативності й дієвості депутатського корпусу, уміння оперативного реагування на екстремальні обставини, в які потрапило у 2002—2003 році наше село, можна вважати сьому, позачергову, сесію, яка зреагувала на проблеми сільгоспвиробників, що виникли з об’єктивних причин, та затвердила заходи щодо нормалізації ситуації на продовольчому ринку області, підтримки аграрного сектора. Ми вишукали навіть неможливе — 2 млн. гривень із обласного бюджету під посівну 2004 року, чим довели, що за бажання багато чого під силу. Затим депутати розглядали в порядку контролю його виконання на чергових восьмій і дев’ятій сесіях. Вочевидь, що робитимемо це й надалі — стільки, скільки потрібно для виходу із дуже непростої (і дедалі більше заполітизованої) ситуації. Неврожайний рік провокує зміну цін на цілу групу продовольчих товарів. Безперечно, держава не зможе навіть своїм надмірним адмініструванням нівелювати ситуацію — все одно спрацюють економічні закони ринку. Але не можна допустити і хаосу та диктату кон’юнктури над здоровим глуздом. Тут доречним буде лише варіант економічно обгрунтованого ціноутворення та узгодження дій виробників із місцевою владою.

Та все зазвичай упирається в кошти, а їх катастрофічно бракує. За проектом державного бюджету на 2004 рік, понад 80 відсотків усіх видатків місцевих бюджетів піде на зарплату.  Потрібно збільшити дотації вирівнювання і зменшення вилучення з місцевих бюджетів області не менше 600 млн. гривень. Тим паче, що моральне право порушувати питання у нас є: на душу населення Полтавщина збирає податків до казни вдвічі більше, ніж у середньому по Україні, вона — на першому місці серед усіх областей.

Від самого початку роботи обласної ради четвертого скликання було визначено, що в основі ефективної діяльності представницького органу місцевого самоврядування має бути співпраця трьох складових — влади, громадськості й бізнесу — через запровадження нових підходів. І ми йдемо цим шляхом: співпрацюємо як партнери з низкою громадських організацій, зокрема, агентством розвитку територій, яке допомагає в розробці проектів місцевого самоврядування. У вересні було проведено «круглі столи» з представниками громадських організацій та політичних партій. З’ясувалося, що є ціла низка питань, які абсолютно різні організації вважають першочерговими. Зокрема, представники громадських організацій та політичних партій були єдиними у визнанні першочерговими проблем боротьби з наркоманією, залучення молоді до участі в громадському житті, проведення громадських слухань. Також лідери політичних організацій, попри різні політичні платформи, одностайно визнали важливість проблеми молодіжного безробіття, боротьби зі злочинністю. Відповідно й було прийнято рішення про проведення громадських слухань з питань молодіжної політики, які стали важливим кроком у розвитку громадянського суспільства, в якому влада та громадськість співпрацюють як партнери.

На часі — підготовка та проведення громадських слухань із бюджетних питань та питань розвитку місцевого самоврядування. На наш погляд — це одна із форм спілкування з громадськістю, роз’яснення стану справ і намірів місцевої влади, що сприяє зміцненню довіри до влади.

Переконаний, що такі дії є адекватними ситуації. Поряд з досягненнями у нас є ще чималий комплекс нагальних проблем, що потребують термінового розв’язання. Немає кращого індикатора на правильність дій влади, ніж оцінка цих дій з боку громадськості. Життя ставить перед нами дедалі нові завдання та проблеми. Їх нелегко розв’язувати, дуже часто вони мають глибокі корені. Та мусимо діяти так, щоб кожен новий день приносив хоча б невеликий, але позитивний результат у роботі.