18 листопада 2003 року 284 голосами на посаду Генерального прокурора України було затверджено тодішнього Першого заступника Голови Верховної Ради Геннадія Васильєва.
І хоча це призначення було прогнозованим, уже перші рішення нового Генпрокурора дають зрозуміти: попереду багато несподіваного.
Ексклюзивне інтерв’ю в новій ролі напередодні професійного свята Геннадій Андрійович дав нашій газеті.
— Як ви оцінюєте призначення вас на посаду Генерального прокурора України?
— Насамперед я ще раз хочу подякувати Президентові України, Верховній Раді, уряду за виявлену мені високу довіру очолювати Генеральну прокуратуру України.
Я цілком розумію, яку відповідальність покладено на мене як на Генерального прокурора і на відомство загалом. Відповідальність утверджувати законність і правопорядок у державі.
Складність з призначенням Генерального прокурора, на мій погляд, — у надмірній політизації цього питання. Так, прокуратура завжди була і залишається у полі зору політиків як провідне правоохоронне відомство. Але, на жаль, багато хто бажає бачити у ньому не правозахисний, а репресивний, караючий орган, намагається спрямувати означене в русло скорочення функцій та повноважень органів прокуратури. Вважаю такий підхід помилковим і докладу всіх зусиль, щоб докорінно змінити ситуацію.
— Слово «прокурор» з латинської перекладається як «піклувальник», «управитель», «захисник». У своєму виступі в Верховній Раді ви окреслили систему саме правозахисних механізмів, які збираєтеся відпрацьовувати. Що буде пріоритетним?
— Конче потрібно розробити план заходів, які докорінно переламали б криміногенну ситуацію в державі. Відомо, що вона залишається вкрай напруженою. Загальна кількість злочинів цього року зросла і досягла майже 400 тисяч. Велике занепокоєння викликає рівень тяжких злочинів, який щороку збільшується. У загальній структурі вони становлять 46 відсотків. Тобто кожен другий злочин тяжкий. Особливої уваги потребують злочини проти особи і передусім умисні вбивства — 70 відсотків з них вчинено на побутовому ґрунті. А хіба може не викликати занепокоєння зростання рецидивної злочинності? Серед загальної кількості осіб, які скоїли злочини, третина зробила це повторно.
Вважаю, що в цих питаннях недостатньо залучено профілактичні механізми.
Неадекватними є і дії адміністративно-правового впливу. У багатьох випадках це результат бездіяльності та безвідповідальності працівників правоохоронних органів. Кожному такому випадку треба давати відповідну оцінку.
Не меншу увагу слід приділити і проблемі боротьби з організованою злочинністю.
Мені, наприклад, не зрозуміло, чому останнім часом обговорення цієї проблеми та її оцінка переводяться з професійного на побутовий рівень.
Не можу погодитися з тим, що в окремих областях на обліку правоохоронців зовсім немає організованих злочинних угруповань. То навіщо там спецпідрозділи? Які функції вони виконують? Чим займаються?
Глибокої професійної розробки потребують сучасні прояви організованої злочинності, насамперед проблема трансформації суто кримінальної організованої злочинності в економічну. Тут і торгівля людьми, незаконне виготовлення підакцизних товарів, легалізація злочинних коштів, доведення підприємств до банкрутства, незаконні операції в фінансово-банківській системі. А чому наркобізнес, обіг від якого сягає, за оцінками експертів, більш як мільярд гривень на рік, залишається поза увагою спецпідрозділів? У цій справі треба міняти не тільки підходи, а й тих, хто не знає, що і як робити.
Треба невідкладно сконцентрувати зусилля прокуратури на забезпеченні безумовного виконання закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю та відповідного указу Президента України.
У зв’язку з цим нагляд за діяльністю органів, що проводять оперативно-розшукові заходи та здійснюють досудові провадження, потребує виведення на якісно інший рівень.
— З чого Генеральний прокурор Геннадій Васильєв почне реформування прокуратури?
— Моє ставлення до будь-якої реформи відоме колегам-прокурорам і парламентаріям: зміни слід проводити так, щоб добрими намірами не вимостити дорогу до пекла, тобто щоб від реформ не стало гірше простій людині.
— Безумовно, постане питання про долю нагляду за дотриманням і застосуванням законів та здійснення слідства органами прокуратури...
— Це надзвичайно актуальна проблема, пов’язана з конституційними функціями прокуратури. На сьогодні дискусія про так званий загальний нагляд уже не на часі. Впевнений: загального нагляду нині немає. Він сконцентрувався в нагляд за дотриманням прав і свобод людини органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також в нагляд за додержанням та застосуванням законів у найактуальніших питаннях: економічних, екологічних, фінансових тощо.
Останнім часом висловлювалися пропозиції взагалі ліквідувати прокурорський нагляд, але ось лише деякі цифри, які підтверджують, що це рішення невиправдане і передчасне. Нинішнього року за матеріалами перевірок прокуратурою порушено майже 11 тисяч кримінальних справ, 8 тисяч з яких спрямовано до суду. Задоволено 25 тисяч протестів прокурорів. За результатами перевірок притягнуто до відповідальності 70 тисяч посадових осіб. Відмова від прокурорського втручання буде лише на користь правопорушникам, злочинцям. Нині прокуратура має можливість захищати й відстоювати права простої людини.
— Але згідно з Перехідними положеннями Конституції України на зміну прокуратурі мають прийти інші органи, які забезпечили б контроль за дотриманням законів...
— І дехто навіть стверджує, що такі органи вже діють. Тоді постає питання, чим вони займаються, коли кількість виявлених прокуратурою порушень зростає?
А стосовно проведення слідства визначитися: який орган може взяти на себе розслідування тих справ, що перебувають нині у прокуратурі? Виходячи зі специфіки цих справ, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки, Державна податкова адміністрація до цього не готові. Тому в проекті нового Кримінально-процесуального кодексу закладається положення про поступову передачу справ від прокуратури до МВС з одночасним утворенням у цьому відомстві відповідних підрозділів.
— Чи виступатимете ви як Генеральний прокурор за зміну організації судової гілки влади?
— Це також дуже злободенне питання. У 2001 році Верховна Рада прийняла майже десяток законів — проведено так звану малу судову реформу. І що отримали? Ми не наблизили, а, на жаль, відштовхнули громадянина від правосуддя. У Верховному Суді України нині перебувають десятки тисяч і цивільних, і кримінальних справ. Коли до них дійде черга, невідомо. У прокуратури в питаннях захисту прав громадян є можливість діяти оперативніше.
Вище правосуддя, на мій погляд, полягає в захисті прав потерпілого, державних інтересів і водночас у суворому дотриманні прав, свобод громадянина у разі притягнення його до юридичної відповідальності. Саме захисту прав прокурори і повинні сприяти, здійснюючи свої повноваження.
З огляду на це потрібно внести окремий блок пропозицій до закону «Про судоустрій», прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс і Закон «Про прокуратуру» в новій редакції — виправимо помилку всі разом — Верховна Рада, практики, науковці.
— У своїй діяльності ви обіцяли керуватися винятково законом і не допустити політичного впливу на прокуратуру.
— Ми переживаємо складні часи, складні тому, що чимало політиків прагнуть поставити на службу своїм політичним інтересам всю правоохоронну систему або окремі відомства. Якщо не вдається підкорити, намагаються принаймні зробити слухнянішими: правоохоронців дискредитують, залякують тощо. Головне завдання на сьогодні — протистояти таким діям. У державі повинен панувати тільки закон. А вже у нього на службі, я наголошую, на службі у закону — не у політиків — потрібні люди, віддані своїй справі. У цьому я розраховую на розуміння і підтримку.
— Рекомендуючи вас на посаду Генерального прокурора, народні депутати наголошували на ваших професійних якостях. Однак ефективна робота системи неможлива без команди професіоналів...
— Так, саме від кадрів багато в чому залежить авторитет прокуратури, рівень довіри до неї з боку громадян.
Щодо критеріїв кадрових призначень — це передусім фах, кваліфікація, розуміння справ, це, обов’язково, порядність людини. Прокурор може бути слугою тільки одного господаря — Закону.
Сьогодні в прокуратурі працюють високодосвідчені юристи, принципові захисники закону, чесні громадяни держави, з високим почуттям відповідальності й справедливості. Я орієнтую кожного прокурора на непримиренність у боротьбі зі злочинністю та корупцією, на уважне і турботливе ставлення до проблем простої людини.
Шановні колеги! Вітаю вас із професійним святом. Завжди приємно працювати з відданими справі, безкомпромісними і мужніми людьми. Від вашого імені дякую сім’ям, які розуміють і підтримують нас і в найскладніші, і в найщасливіші хвилини.
Спільних нам успіхів!