Степан Якович Семенов у роки Великої Вітчизняної командував відділенням лижнострілецької бригади. Потім був начальником військ зв’язку 8-ї танкової армії, штаб якої дислокувався в Житомирі. 1974 року генерал-майора Семенова призначають начальником військ зв’язку Туркестанського округу. П’ять років з перервами — Афганістан. Коли настав час виходити у відставку, повернувся до Житомира. Очолює обласну раду ветеранів. Недавно за активну громадську діяльність одержав подяку від Прем’єр-міністра України Віктора Януковича.
Але до корпункту «Голосу України» Степан Якович звернувся з іншого приводу. Нині він судиться з військовими будівельниками. Почалося все з того, що якась мудра голова надумала втиснути в невелику дірку між чотири- і п’ятиповерховими житловими будинками дев’ятиповерхівку — впритул до вже існуючих. Замовником був житлово-будівельний кооператив «Забудова», підрядником — військова частина 36827, перетворена зрештою на УНР-75 (управління начальника робіт) «Укрвійськбуду». Саме вони фігурують відповідачами в позовній заяві С. Семенова до районного суду. Ось кілька фрагментів з неї: «Наприкінці 1998 року ми помітили, що в суміжних з новобудовою стінах нашої квартири стали з’являтися тріщини. У міру ведення будівництва деформація стін, балконних дверей посилилася. На ознаки аварійного стану квартири ми звертали увагу керівництва будівельної організації, міськвиконкому, обласної і міської архітектури, на що нам відповіли, що причиною появи тріщин стали грубі порушення проектувальників, невиконання будівельних норм і правил. Житомирський міськвиконком запропонував нам виселитися в гуртожиток на час ремонту. Ми від такої пропозиції відмовилися. Квартира наша власна, і згідно зі ст.48 та 50 Закону України «Про власність» наші права приватної власності мають бути захищені». Матеріальний і моральний збиток позивач оцінив у 60 тисяч гривень.
С. Семенов зібрав теку документів, які підтверджують вину відповідачів. У найбільш сконцентрованому вигляді суть викладено в постанові про порушення кримінальної справи, яку прокурор Житомира Ігор Сумін підписав 10 лютого цього року:
«Протягом 1997—2001 років посадові особи підрядника, явно виходячи за межі наданих їм законом прав і повноважень, достовірно знаючи про те, що статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій» здійснення будівельних робіт без дозволу органів Державного архітектурно-будівельного контролю на їх виконання заборонено, а також те, що рішенням міжвідомчої технічної ради виконкому Житомирської міської ради від 23.10.01 року замовника та підрядника зобов’язано призупинити будівництво вказаного будинку №54 по вул. Київській через значні деформації зовнішніх стін сусідніх будинків №№52, 56, такий дозвіл в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Житомира не отримали, продовжуючи будівництво житлового будинку №54. Протягом вказаного часу будівельні роботи тривали за безпосереднім розпорядженням посадових (службових) осіб УНР-75 та за домовленістю із головою правління ЖБК «Забудова» Єрмольчиком О. О.»
Далі — ще кілька фактів ігнорування приписів міської та обласної інспекцій ДАБК про припинення всіх видів будівельних робіт до часу отримання дозволу на їх проведення. Й ось до чого це призвело:
«Протягом 1997—2001 років посадові (службові) особи підрядника, неналежно виконуючи свої службові обов’язки внаслідок недбалого та недобросовісного ставлення до них, (...) допустили відхилення від проекту будівництва цього будинку, а саме: не в повному обсязі підлеглими їм працівниками УНР-75 було влаштовано шпунтову стінку між фундаментами будинку №54 та суміжними — №№52, 56, а також, шляхом внесення змін до первинного проекту, без влаштування деформаційних швів між існуючими будинками та новозбудованим було побудовано лоджії-вставки між торцями будинків №54 та №№52, 56.
Вказані порушення, при природній просадці житлового будинку №54, призвели до виникнення необоротних деформацій житлових будинків №52 та №56, зокрема, коли об’єкт було зведено до рівня п’ятого поверху, у стіні будинку №56, суміжній з житловим будинком, що будувався, з’явилися тріщини. Незважаючи на це, будівництво об’єкта було продовжено, причому без вжиття заходів до усунення причин деформацій, внаслідок чого ці тріщини згодом збільшилися, а також з’явилися нові, як у стінах будинку №56, так і в суміжних стінах будинку №52, у результаті чого громадянам, які проживають у них, завдано великої шкоди, оскільки квартири, в яких вони проживають, доведені до стану, не придатного для їх подальшої нормальної та безпечної експлуатації».
На підставі викладеного прокурор міста постановив порушити кримінальну справу за фактами перевищення посадових (службових) повноважень та халатності (службової недбалості) службових осіб філії ДП МОУ «Укрвійськбуд»-75 УНР і направити її за підвідомчістю для організації досудового слідства військовому прокурору Житомирського гарнізону.
Туди вона надійшла 14 лютого, але вже 4 березня військовий прокурор Північного регіону скасував її, як таку, що винесена передчасно. Та від того колективу будівельників не стало легше. Давно збанкрутував замовник, усі шишки сиплються на підрядника. Міська інспекція держархбудконтролю за допущені правопорушення притягла управління начальника робіт до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 750 тисяч гривень. Мало того, на засіданні ліцензійної комісії прийнято рішення: якщо найближчим часом УНР не усуне наслідки порушень, буде порушено клопотання перед Держбудом України про позбавлення ліцензії на право провадження будівельної діяльності.
— Ми оплатили виготовлення проектно-кошторисної документації на підсилення конструкцій аварійних стін, але виконувати роботи не можемо: мешканці не допускають нас до своїх квартир, — сказав головний інженер УНР Олександр Поліщук. — Вони звернулися до суду з позовними заявами на непомірну для нас суму. Поки що вдалося досягти мирової лише з господарями однієї квартири, де й ведемо роботи. Але ж треба виконати все в комплексі...
«Мешканці аварійних квартир вважають недоцільним допускати до ремонту працівників УНР-75, бо вони здатні тільки руйнувати», — це цитата з листа до міського голови. Іншими словами: нахалтурять зі зміцненням стін, новоспоруджені квартири розпродають, а потім збанкрутують слідом за замовником, а люди залишаться сам на сам із проблемами. Чітко викладено позицію і в заяві на ім’я прокурора Житомира, датованій ще 2001 роком: «Будь-який ремонт не поверне квартири до стану, який вони мали до руйнації. Тому ми пропонуємо віддати їх відповідачам після забезпечення нас рівноцінними квартирами в центрі міста і відшкодувати нам матеріальні та моральні збитки».
От і стоїть недобудований будинок, спорудження котрого вдалося призупинити лише тоді, як залишилося виконати опоряджувальні роботи.
Житомир.
