Завтра українські медики відзначатимуть своє професійне свято. А разом з ними — і всі ми. Адже немає людини, котра хоча б раз у житті не зверталася до лікаря. Напередодні свята до лікарів звернулися і ми. Але з іншого приводу. У столиці сталася неординарна подія. В Інституті педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України народилися дві дівчинки і один хлопчик. Трійня — до Трійці. Імен щасливих батьків ми... не називаємо. Чому?
Медики — народ забобонний. «Особливо коли справа стосується народження дітей, — каже керівник відділення наукових проблем невиношування вагітності професор Світлана Писарева. — Тільки-но похвалишся — чекай завтра проблем». Мама трійні, назвемо її Марія, не така марновірна і була готова зустрітися з журналістами. Але тут втрутився чоловік... «Це, мабуть, я його налаштував, — припустив лікар, завдяки якому трійня з’явилася на світ, кандидат наук, старший науковий співробітник Сергій Толкач. — Коли він прийшов розпитати мене про пологи, ми не могли говорити. Його телефон розривався від вітань. І я порадив радіти стримано, щоб жодні зовнішні негативні флюїди не пролетіли поряд ні з його дружиною, ні з його дітьми». А ще Сергій Миколайович зізнався, що на п’ятницю, 13 ніколи не призначає серйозних справ. Ось такі вони, медики... і молоді батьки.
А народження трійні — справді велика рідкість. У практиці Сергія Миколайовича — це другий випадок. У Світлани Петрівни досвіду більше. «Пригадую, були трійні десять і чотири роки тому. Уперше мала справу з трьома в 1963 році, ще коли була аспіранткою. Жінка народжувала сама, кожне немовля — по три кіло з лишком. А вдома ще двоє діточок чекали... І ось тепер. Дуже жадані діти. Дуже самовіддані батьки. Мама в останні місяці взагалі не вставала. Усі немовлята —по два з половиною кілограма, з доношеними параметрами...»
Хоча в практиці ПАГ таких виняткових випадків чимало. Ось і в лютому тут стала мамою 13-річна дівчинка. А кілька років тому — 53-річна... не повертається язик сказати — бабуся. Але мама-бабуся — слово, котре незабаром може увійти у вжиток. Дедалі більше жінок народжують після 50. І здебільшого це — сурогатні матері, що виношують своїх майбутніх онуків. «В Україні, на жаль, немає серйозної законодавчої бази, яка убезпечила б жінку від неприємностей у зв’язку з народженням її дитини іншою жінкою», — каже Сергій Миколайович. А бабуся-мама, на думку фахівців, рішення не тільки нестандартне, а й неправильне з точки зору медицини. Так, нині є можливості вивести 50-річну жінку з менопаузи, гінекологічно омолодити. Та не омолодиш же весь організм. І бувають сумні випадки, коли доводиться переривати цю вагітність, рятуючи життя вже сурогатній матері.
А взагалі ПАГ — унікальне місце. Тут народжують лише дуже жаданих дітей. Вистражданих і вимолених. Бо сюди приходять як до останньої інстанції. Так і кажуть: ми знаємо, що це неможливо, та все-таки прийшли, щоби сумління не докоряло — зроблено все. І щасливо розчаровуються. Бо, за словами Світлани Писаревої, дуже рідко жінки йдуть звідси без дітей. «Навіть якщо ми вже ніяк не можемо зупинити переривання вагітності, лікуємо жінку, готуємо її до нової вагітності і... приймаємо пологи».
За середньою світовою статистикою, невиношуваність становить 10 відсотків від загальної кількості вагітності. Це дуже високий показник. Причин багато: екологія, зайнятість жінок на шкідливій роботі (і навіть робота з комп’ютером), гінекологічна патологія (а останнім часом в Україні ситуація з венерологічними захворюваннями — просто жахлива), з патологією чоловіків, загальним станом здоров’я, вірусними інфекціями. Серед ворогів — тютюн, алкоголь, наркотики. А ще винен прогрес у науці і, хоч як це парадоксально, — в медицині. Якщо раніше хворі з пороками серця, діабетом, гіпертонією помирали, то тепер медики можуть підтримувати їхнє здоров’я. А природа є природа — жінки хочуть бути мамами.
«Я гадаю, що жінкам до снаги все. Жоден чоловік не подолає перешкод, з якими впораються жінки, — упевнений Сергій Миколайович. — Ми бачимо, як кожного дня вони борються за виживання своїх майбутніх дітей». І медики їм у цьому допомагають. Тьху, тьху, щоб не зурочити.
